Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > 1984

З деяких причин телезахист у вітальні був незвично розташований. Замість того щоб бути розташованим, як це робилося зазвичай, на торцевій стінці, звідки він міг контролювати усю кімнату,його було розташовано на довгій стіні навпроти вікна. З одного боку якої була невеличка ніша у якій зараз знаходився Вінстон, і яка під час будівництва квартири планувалася швидше за все як тримач для книжкових полиць. Сидячі у ніші, добряче позаду, Вінстон був здатен залишатися поза полем зору телезахисту, наскільки вистачало погляду. Він міг бути почутий, звісно, але допоки він знаходився у своїй теперішній позиції його не можна було побачити. Це стало можливим частково через незвичайну географію кімнати яка ніби сама пропонувала йому зробити всі ті речі які він зробив.

Але також це трапилося і через записник якого він щойно дістав зі шухляди. Це був по особливому надзвичайний записник. Його гладенький кремовий папір, трохи пожовклий по краях, був однією з тих речей яку не виготовляли щонайменше останні сорок років. Він міг тільки гадати, хай там як, що цей записник був набагато старіший ніж це. Він побачив його лежачого на вітрині маленької занедбаної крамниці старих речей у нетряному кварталі міста (у якому саме він не пам’ятав) і відразу ж був впольований непереборним бажанням володіти ним. Члени Партії як вважалося не повинні були відвідувати звичайні магазини (це називалося – “торгувати на вільному ринку”), але цього правила не можливо було ретельно дотримуватися, через те що там було багато різних речей таких як шнурки чи леза для бритви, які не можливо було дістати у будь-який інший спосіб. Він швидко зиркнув навсібіч догори та униз по вулиці та прослизнув усередину і купив цього записника за два долари п’ятдесят центів. Тієї миті він не усвідомлював з якою такою особливою метою цей записник йому потрібен. Він винувато приніс його додому у своєму портфелі. Навіть без будь-яких записів у ньому, це вважалося страшним компроматом.

Все що він думав зробити з ним це розпочати введення свого щоденника. Це не було протизаконним (не було нічого протизаконного, відтоді як зникли усі закони), але якщо його знайдуть то цілком зрозуміло що за це його можуть покарати на смерть,або щонайменше на двадцять п’ять років таборів примусової праці. Вінстон встромив кінчик пера у ручку для пера та облизав його щоб позбутися масткого бруду. Ручка з пером це був архаїчний інструмент, зрідка вживаний навіть для підписів, просто він відчував що цей чудовий кремовий папір заслуговує на те щоб бути розписаним справжнім пером замість того щоб бути подряпаним звичайним хімічним олівцем. Насправді він не звик писати від руки. За виключенням дуже коротеньких нотаток, він зазвичай диктував усе що потрібно до мовоноту, який ясна річ був непридатний щодо його теперішньої мети. Він занурив ручку з пером у чорнило та на декілька секунд завагався. Тремтіння пройняло усі його нутрощі. Залишити слід на папері – це був вирішальний крок. Маленькими незграбними літерами він написав :

4-те квітня, 1984.

Сидячи на стільці він відкинувся назад. Відчуття повної безпорадності переслідувало його. Для початку, він зовсім не розумів з якою саме метою написав саме 1984. Це повинно якось стосуватися цієї дати, дотепер він був щиро впевнений у тому що має вік тридцять дев’ять років і він вірив у те що народився у 1944 чи 1945; але у наші дні неможливо було чітко встановити будь-яку дату без помилки на один чи два роки.

Для кого,це зненацька спало йому на думку, він пише цей щоденник? Для майбутнього, для ще ненароджених. Його розум на хвильку закружляв навколо цієї сумнівної дати на сторінці та згодом наздогнав,неначе блювота, різким ударом слова з Новосуржу ДВОЄДУМСТВО. Уперше за весь цей час він чітко зрозумів величину того що було розпочато ним. Як він міг порозумітися з майбутнім? Це було неможливо через його природу. Або майбутнє буде схожим на сучасність, у такому разі вони не почують його; або воно буде відрізнятися від нього, і його скрутне становище буде здаватися їм безглуздим.

Якийсь час він сидів тупо витріщаючись на папір. Телезахист перемкнувся на різку та скрипучу військову музику. Йому здалося цікавим, що він не просто втратив здатність до самовираження, але навіть забув про те що він насправді намагався сказати. Цілими тижнями він готував себе до цієї миті, і за весь цей час йому не спало на думку нічого з того щоб могло знадобитися , тільки хоробрість. Просте написання повинно було б бути легшим. Все що він повинен був зробити це передати на папір той нескінчений невгамовний монолог що тривав у його голові,без перебільшень впродовж цілих років. А цієї миті, хай там як, навіть цей монолог зачахнув. Більш того його варикозна виразка почала нестерпно свербіти. Він намагався не чухати її, оскільки якщо він це робив вона постійно запалювалась. Секунди крапали повз. Він нічого не розумів окрім порожнечі сторінки перед ним, сверблячої шкіри на його щиколотці, сурмуючої музики та легкого сп’яніння обумовленого джином.

Попередня
-= 3 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 7.

Останній коментар

OlyaCheryba 09.07.2020

А мені ця книга якось складно читалась, хоча це було варто того. Після прочитання в
голові формується зовсім інше бачення світу. Доречі, я про це розповідала в цьому
відео:
https://www.youtube.com/watch?v=0GJkoJsRkZw&t=1s


Віві 28.11.2017


Хоч і читається легко, важко не звертати увагу на таку кількість граматичних
помилок ( та й не тільки граматичних )


  10.04.2017

Мені сподобалось


Додати коментар