Слава ЗСУ!

- Знайдіть мейстера Баллабара, - вирішила вона. - Знайдіть мейстера Френкена. Хоч кого-небудь. - Пакенс і Корновухий поспішно корилися. - Де мій брат?

- В потайному коридорі. Там є шахта з залізними східцями перекладинами. Сір Джеймі хоче перевірити, наскільки вона глибока.

Він однорукий, мало не закричала вона. Туди мав піти хтось з вас. Лазити по сходах - не його справа. Раптом вбивці батька зачаїлися там, внизу, і чекають його? Брат завжди був відчайдушним - схоже, навіть втрата руки не навчила його обережності. Вона вже зібралася наказати гвардійцям знайти його і доставити назад, але тут повернулися Корновухий і Пакенс, ведучи з собою якогось сивого чоловіка.

- Ваша величність, - доповів Корновухий, - цей ось заявляє, ніби він мейстер.

- Чим я можу служити вашій величності? - з низьким поклоном запитав сивий. Його обличчя було смутно знайоме Серсеї, але вона ніяк не могла згадати звідки. Він вже старий, але молодше Піцеля. Якась сила в ньому ще збереглася. Високий, хоча трохи сутулиться, блакитні очі в дрібних зморшках дивляться сміливо.

- Ти не носиш мейстерського ланцюга, - зауважила Серсея.

- Її відняли у мене. Я Квиберн, з дозволу вашої величності. Лікував руку вашого брата.

- Вірніше, куксу. - Тепер вона його згадала - він приїхав з Джеймі з Харренхолла.

- Я не зумів врятувати кість сіра Джеймі, це вірно, - проте врятував його руку вище зап'ястя, а можливо, і життя. Цитадель відібрала у мене ланцюг, але знання залишилося при мені.

- Мабуть, згодишся і ти, - вирішила Серсея. - Але якщо підведеш, одним ланцюгом не відбудешся. Вийми стрілу з тіла батька і приготуй його для Мовчазних Сестер.

- Як накаже моя королева. - Квиберн підійшов до ложа і озирнувся. - А з дівчиною, що робити мені, ваша величність?

- З дівчиною? - Серсея тільки тепер помітила, що на ліжку лежить ще одне тіло. Вона відкинула закривавлені простирадла, і мертва постала у всій красі - гола, холодна, рожева... не рахуючи обличчя. Воно в неї почорніло, як у Джофрі тоді, на весільному бенкеті. Ланцюг з з'єднаних разом золотих рук, обмотаний навколо її горла, врізався глибоко в шкіру. - Вона то звідки тут взялася? - прошипіла, як злюча кішка, Серсея.

- Ми знайшли її на ліжку, ваша величність, - сказав Корновухий. - Це Бісова хвойда. - Як ніби це могло пояснити, чому вона тут лежить.

Мій лорд батько не мав справи з повіями. З тих пір , як померла мати , він не доторкнувся ні до однієї жінки.

- Після смерті свого батька, - холодно заговорила Серсея, - лорд Тайвін повернувся в Скелю Кастерлі і побачив там жінку такого ж роду... причепурену в сукню його леді матері і обвішану її коштовностями. Він зірвав з неї всі, до останньої нитки, і два тижні вона ходила гола по вулицях Ланніспорта, зізнаючись всім зустрічним чоловікам, що вона злодійка і повія. Ось як лорд Тайвін Ланістер поступав з продажними жінками. Він ніколи... ця дівка опинилася тут зовсім з іншої причини.

- Можливо, його милість допитував її про отруйницю, - припустив Квиберн. - Я чув, що Санса Старк зникла в ту ніч, коли був убитий король.

- Так, вірно. - Серсея вхопилася за цю підказку. - Зрозуміло, він викликав її для допиту. Жодного сумніву. - Перед нею як живий виник Тіріон, безносий, з мавпячою усмішкою. «Само собою. Першим ділом треба роздягнути допитуєму і розсунути їй ноги. Я сам любив допитувати таким чином».

Королева відвернувся, не бажаючи більше дивитися на неї. Навіть перебувати з цією жінкою в одній кімнаті їй стало гидко, і вона вийшла в передпокій.

До сіра Осмунда приєдналися його брати - Осні і Осфрид.

- У спальні Правиці лежить мертва жінка, - сказала їм Серсея. - Ніхто не повинен дізнатися про те, що вона тут була.

- Так, міледі. - Сіра Осні на щоці виднілися подряпини - справа рук іншої Тіріонової повії. - Як нам з нею робити?

- Скорміть її собакам або залиште собі для утіх. Що мені за діло? Її тут не було! Я вирву язик будь-кому, хто ризикне стверджувати зворотне. Зрозуміли?

Осні і Осфрид перезирнулися.

- Так, ваша величність.

Вона повернулася в кімнату разом з ними і подивилася, як вони загортають труп жінки в батькові закривавлені ковдри. Шая, ось як її звали. Останній раз Серсея говорила з нею в ніч напередодні випробування боєм, коли цей усміхнений дорнійський змій запропонував себе в заступники Тіріона. Шая бубоніла про якісь коштовності, подаровані їй Варісом, і нагадувала, що Серсея обіцяла залишити їй міський будинок та видати її заміж за лицаря. Королева поставила питання ясно: дівка не отримає нічого, поки не скаже, куди пропала Санса Старк. «Ти їй служила - невже я повірю, що ти нічого не знала про її плани? » Шая пішла від неї в сльозах.