Слава ЗСУ!

- Доля Ріверрана? - сторопів Едмар.

- Здай замок, і всі залишаться живі. Ваші люди зможуть піти з миром або залишаться служити лорду Еммону. Сіру Бриндену дозволять надіти чорне, і всі солдати його гарнізону, які того побажають, можуть приєднатися до нього. Як і ти, якщо Стіна тобі по серцю. А ні, то вирушай в Скелю Кастерлі як мій бранець - там до тебе поставляться з усією повагою, належною заручнику твого рангу. Я і дружину твою можу відправити до тебе. Якщо вона народить сина, він буде служити будинку Ланістерів як паж і зброєносець, а при посвяченні в лицарі ми подаруємо йому земельний наділ. Якщо народиться дівчинка, я подбаю про хороше придане для неї. Та й тебе можуть відпустити, коли війна завершиться, - чому б і ні? Все, що від тебе вимагається, - це здати замок.

Едмар вийняв руки з балії, дивлячись на стікаючу між пальцями воду.

- А якщо замок не буде зданий?

Неодмінно хочеш почути відповідь? При Піа , що стоїть з оберемком одягу в руках , при зброєносцях та співаку? Що ж , нехай і вони послухають - мені то що. Джеймі змусив себе посміхнутися.

- Ти бачив, скільки нас, Едмар. Бачив сходи, требушети, облогові вежі, тарани. Якщо я віддам наказ, мій кузен перекине міст через рів і зламає ваші ворота. Загинуть сотні людей, в основному ваших. Першими підуть ваші колишні прапороносці, тому день ти почнеш з побиття батьків і братів тих, хто вмирав за тебе в Близнюках. Слідом рушать Фреї - у мене їх хоч відбавляй. Мої західники вступлять останніми, коли у лучників закінчаться стріли, а ваші лицарі від втоми не зможуть підняти зброї. Коли замок впаде, всі його мешканці будуть віддані мечу. Ваш худобу заріжуть, богорощу зрубають під корінь, вежі та інші будови спалять. Я поверну Камнегонку, щоб вона затопила руїни, і незабаром від колишнього замку не залишиться і сліду. - Джеймі встав. - Може бути, твоя дружина до того часу вже розродиться. Адже ти хочеш поглянути на своє дитя, правда? Я заряджу ним требушет і відправлю тобі.

Настало мовчання. Едмар заціпенів у своїй ванні. Піа притискала до грудей одяг, співак підтягував на лютні струну. Малюк Ллю вигризав миску з край черствого хліба, роблячи вигляд, ніби нічого не чує. Заряджу ним требушет... Будь тітонька Дженна тут, продовжувала б вона наполягати на тому, що син Тайвіна - це Тіріон? Едмар Таллі знайшов дар мови.

- Я зараз вилізу і вб'ю тебе на місці, Царевбивця.

- Що ж, спробуй. - Едмар не ворухнувся, і Джеймі сказав: - Я залишу тебе, щоб ти міг спокійно поїсти, - а ти, співак, розвлікай нашаго гостя. Адже ти знаєш, що йому заспівати, вірно?

- Про дощі, мілорд? Як же, знаю.

Едмар, здавалося, тільки тепер помітив людину з лютнею.

- Ні, тільки не це. Нехай він піде.

- Невже його голос до того вже неподобається? - здивувався Джеймі.

СЕРСЕЯ

Великий мейстер Піцель був старий з тих пір, як вона його пам'ятала, але за останні три ночі постарів ще років на сто. Він цілу вічність згинав перед нею своє скрипуче коліно, а після не міг піднятися, поки сір Осмунд йому не допоміг.

Серсея дивилася на нього з неприязню.

- Лорд Квиберн сказав мені, що лорд Джайлс нарешті докашлялся до кінця.

- Так, ваша величність. Я зробив все, щоб полегшити його кончину.

- Справді? Я, пригадую, казала, що Росбі мені потрібен живим?

- Казали, ваша величність, - підтвердила леді Меррівезер.

- Ви теж пам'ятаєте ту розмову, сір Осмунд?

- Ваша величність наказали великому мейстеру вилікувати хворого. Ми всі чули.

Піцель беззвучно відкрив рот - раз і другий.

- Ваша величність повинні знати: я зробив для хворого все, що було в моїх силах.

- І для Джофрі теж? Для його батька, мого коханого чоловіка? Роберт, найсильніший чоловік у Семи Королівствах, так і не зумів оговтатися після нападу якогось жалюгідного вепра. Не забудемо і Джона Аррена. Неда Старка ви теж би заморили, якщо б дивилися за ним трохи довше. Чому вас вчили в Цитаделі - заламувати руки і виправдовуватися?

- Жодна людина не зробила би більше, ніж я, ваша величність, - зіщулився старець. - Я завжди вірно служив престолу...

- Вашу пораду королю Ейєрису відкрити ворота перед військом мого батька теж слід розуміти як вірність престолу?

- Я, може, невірно...

- Ви вважаєте цю раду хорошою?

- Але ваша величність повинні знати...

- Я знаю одне: коли мого сина отруїли, від вас було менше користі, ніж від Сновиди. Знаю, що наш лорд скарбник помер в той самий час, коли скарбниця особливо має потребу в золоті.

Старий дурень тут же вхопився за це.

- Я представлю раді список людей, здатних замінити лорда Джайлза.