Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

— Я маю написати Роббові Старку суворого листа, — саме проказував Мізинець. — Скільки я знаю, цей його Болтон тримає цапів просто у моїй трапезній. Безмежне нахабство.

Пан Кеван Ланістер прочистив горлянку.

— Щодо Старків… Балон Грейджой, який тепер величає себе Королем на Островах та Півночі, написав нам листа, пропонуючи угоду.

— А мав би прохати про милосердя і присягати на вірність! — визвірилася Серсея. — За яким правом він сміє зватися королем?!

— За правом завойовника, — відповів князь Тайвин. — Король Балон володіє Перешийком, а відтак обіруч душить Північ, не даючи дихати. Спадкоємці Робба Старка мертві, Зимосіч сплюндровано, залізняки сидять у Калин-Копі та Жбирі-у-Пущі, утримують більшу частину Каменястого Берега. Лодії короля Балона панують у західному морі, звідки залюбки можуть погрожувати Ланіспортові, Файному острову і навіть Вирію, якщо ми його розлютимо.

— А якщо ми укладемо з ним союз, тоді що? — запитав Матіс Рябин. — Які умови він пропонує?

— Хоче, щоб ми визнали його королем і віддали йому під руку все на північ од Перешийка.

Князь Рожвин засміявся.

— Кому при здоровому глузді потрібне щось на півночі від Перешийка? Якщо Грейджой ладен подарувати нам мечі й вітрила за голе каміння та сніг, то я кажу: берімо і вважаймо, що нам пощастило.

— Дійсно так, — погодився Мейс Тирел. — Я б теж так учинив. Хай король Балон покінчить з північанами, поки ми даємо ради Станісові.

Обличчя князя Тайвина не виказувало ані натяку на його справжні почуття.

— Треба щось робити також із Лізою Арин. Удовицею Джона Арина, дочкою Гостера Таллі, сестрою Кетлін Старк… чий чоловік незадовго до своєї смерті змовлявся зі Станісом Баратеоном.

— Та годі вам! — легковажно вигукнув Мейс Тирел. — Жінкам війна не по зубах. Я кажу: хай сидить у своєму Гнізді. Навряд чи вона спричинить хоч найменший клопіт.

— Згоден, — додав Рожвин. — Пані Ліза досі не взяла жодної участі у війні. Та й надто зрадливих вчинків я за нею не пригадаю.

Тиріон ворухнувся у кріслі.

— Але мене вона таки вкинула до цюпи і трохи не засудила на смерть, — нагадав він зі мстивою люттю в голосі. — І не повернулася до Король-Берега присягнути на вірність Джофові, хоча їй наказали. Поставте мене на чолі війська, панове, і я дам Лізі Арин добрячого прочухана.

Ніщо в світі не було б йому миліше — хіба що придушити Серсею. Тиріонові й досі подеколи снилися небесні келії Соколиного Гнізда, і тоді він прокидався, спливаючи холодним потом.

Мейс Тирел посміхнувся весело та привітно, але Тиріон відчув зневагу за його посмішкою.

— Ви б краще лишили війну справжнім воїнам, — мовив до нього князь Вирію. — Ліпші за вас воєводи втрачали величезні раті у Місячних горах або розбивалися разом із ними на Кривавій Брамі. Всі ми знаємо вашу хоробрість і чесноти, мосьпане. Нема потреби спокушати долю.

Тиріон сіпнувся на подушках, готуючись дати колючу відповідь, але батько його випередив.

— Я маю для Тиріона іншу службу. Гадаю, ключ до Соколиного Гнізда тримає в руках наш шановний князь Петир.

— Правда ваша, — погодився Мізинець. — Лише не в руках, а тутечки, у штанях.

Його сіро-зелені очі блиснули лукавинкою.

— З вашого дозволу, ясні панове, я бажав би поїхати до Долини, щоб там схилити пані княгиню Лізу Арин до шлюбу. Сидячи в неї при боці як її законний чоловік, я віддам Долину Арин під владу корони без жодної краплі крові.

На обличчі князя Рябина відбився сумнів.

— Але чи забажає пані Ліза взяти вас?

— Раніше вже кілька разів брала, пане Матісе, чи то пак я її. І не скаржилася, скільки я міг чути.

— Брати до ліжка — то одне, — мовила Серсея, — а брати за чоловіка — геть інше. Різницю має розуміти навіть така корова, як Ліза Арин.

— Авжеж. Панні з Водоплину свого часу не личило йти заміж за когось настільки нижчого родоводом від неї, як я. — Мізинець широко розкинув руки. — Але зараз… шлюб між господинею Долини та господарем Гаренголу вже не такий неймовірно обурливий, хіба не так?

Тиріон помітив, який погляд пробіг між Пакстером Рожвином та Мейсом Тирелом.

— Нехай, — мовив князь Рябин. — Аби ж мати певність, що ви вбережете вірність пані Лізи його королівській милості.

— Ласкаві панове! — проголосив верховний септон. — Вже осінь настала, і усі доброчесні люди втомилися од війни. Боже благословення ляже на князя Баеліша, якщо він зможе привести Долину до королівського миру без зайвого кровопролиття.

— Але чи справді зможе? — запитав князь Рожвин. — Зараз володарем Соколиного Гнізда є син Джона Арина, князь Роберт.

Попередня
-= 118 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!