Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

«Чудовий шлюб» — веселився Тиріон подумки, — «наша Серсея теж має пристрасть до розплоду». Він аж пожалів бідолаху Віласа Тирела. Хоча про сестру досі не зрозумів, чи сміятися з неї, а чи плакати.

— Отже, я наразі спинився на спадкоємцеві Вирію, — скінчив князь Тайвин, — але якщо в тебе на думці є хтось інший, я згоден вислухати твої міркування.

— Дякую за безмежну ласку, пане батечку, — відповіла Серсея з крижаною чемністю. — Але ж ви дали мені такий складний вибір. Кого пустити до ліжка бідній удовиці: стару каракатицю чи скаліченого псюрника? Мабуть, треба кілька днів поміркувати. Чи не дозволите вже піти?

«Ти ж королева» — кортіло Тиріонові поглузувати з неї. — «Це батько мав би прохати в тебе дозволу.»

— Іди собі, — відповів батько. — Ми побалакаємо, коли ти трохи прийдеш до тями. Тим часом поміркуй про свій обов’язок.

Серсея зчепила зуби і вилетіла з палати, охоплена гнівом, наче сяйвом. «Та зрештою вона зробить те, що наказав батько.» У шлюбі з Робертом сталося саме так. «Хоча не слід забувати про Хайме.» Коли Серсею видавали заміж уперше, їхній брат був значно молодший; з другим шлюбом він так легко не змириться. Неборака Вілас Тирел може раптом заслабнути на гострий клинок у животі, а від того не зміцніє і союз між Вирієм та Кастерлі-на-Скелі.

«Мушу щось сказати, але що саме? Вибачайте красненько, пане батьку, та вона охоче піде заміж лише за нашого брата?»

— Тиріоне!

Він вичавив із себе згідливу посмішку.

— Що я чую? Ражак кличе мене до бою на чесне поле?

— Ти плекаєш у собі велику слабкість — любов до хвойд, — почав князь Тайвин без жодних передмов, — і певну частку вини за це я, напевне, мушу прийняти на себе. Оскільки ти на зріст не більший за малого хлопчака, я довго забував, що насправді ти є дорослим чоловіком і маєш усі ниці чоловічі потреби. Тому час тобі вже одружитися.

«Та я ж був одружений. Хіба ви, батечку, забули?» Тиріон скривився і видав щось середнє між смішком та гарчанням.

— Тебе насмішила звістка про майбутній шлюб?

— Еге ж. Уявив собі, якою переможною красою сяятиме на весіллі наречений.

Утім, хтозна — може, саме дружини йому і бракує. А надто дружини з землею та замком, де можна сховатися щонайдалі від Джофріного двору… і ніколи не бачити ані Серсеї, ані батька.

З іншого боку, є ще Шая. «Їй це точно не сподобається, хай скільки вона клянеться, що вдоволена бути при мені хвойдою.»

Тиріон сумнівався, що звістка про Шаю притьмом переконає батька змінити його долю, тому випростався у кріслі щонайвище і мовив:

— Отже, ви хочете одружити мене з Сансою Старк. Але чи не образить Тирелів цей шлюб? Адже саме вони мають щодо дівчини свої задуми.

— Князь Тирел не чіпатиме питання про панну Старк аж до весілля Джофрі. Та якщо Сансу видати заміж до весілля, то чи личитиме йому ображатися, коли він жодного разу навіть не натякнув про свої наміри?

— Саме так, — додав пан Кеван, — і будь-які старі чвари пом’якшаться, коли ми запропонуємо Серсею Віласові.

Тиріон почухав запаленого рубця від свого носа — іноді він свербів просто жахливо.

— Його гнійна милість, наш ясновельможний прищ, перетворив Сансине життя на жалюгідне животіння, відколи помер її батько. І що ж на неї чекає далі? Не встигла вона здихатися Джофрі, як ви вже хочете видати її за мене. Якась неймовірна жорстокість — навіть для вас, пане батьку.

— Хіба ти бажаєш їй зла, хочеш скривдити? — спитав батько радше цікаво, ніж сердито. — Щастя дівчини — то не моя турбота, і не твоя теж. Наші союзи з півднем стоять міцно, як Кастерлі-на-Скелі, але ще треба здолати і привести на свій бік північ. А ключем до півночі є Санса Старк.

— Але ж вона ще дитина!

— Твоя сестра божиться, що вона вже розквітла. Якщо це так, то Санса — доросла жінка, готова до шлюбу. Ти муситимеш зірвати вінця її цноти, і тоді ніхто не посміє сказати, що шлюб не здійснено. Опісля можеш чекати хоч рік чи два, перш ніж візьмеш її до ліжка знову — це твоє право як чоловіка.

«Не треба мені іншої жінки, окрім Шаї» — подумав Тиріон, — «а Санса — мала дівчинка, хай там що ти про неї верзеш».

— Якщо ваша мета — вберегти Сансу від Тирелів, то чому б не повернути її до матері? Може, Робб Старк тоді охочіше схилить коліна.

Князь Тайвин кинув на нього погляд, повний зневаги.

— У Водоплині Сансина матінка миттю облаштує їй шлюб із якимсь Чорнолісом чи Малістером, щоб скріпити союзи свого синочка на Тризубі. На півночі її видадуть за панича з Мандерлі чи Умберів, ще й місяць не обернеться. Але і тут, при дворі, вона не менш небезпечна — це ми ясно бачимо з тирелівської оборудки. Тому Санса мусить вийти за Ланістера, і то швидко.

Попередня
-= 123 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!