Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

— Чоловік, одружений з Сансою Старк, зможе вимагати від її імені влади над Зимосіччю, — втрутився дядько, пан Кеван. — Хіба це не спадало тобі на думку?

— Не хочеш дівчини сам, то ми віддамо її комусь із твоїх братів у перших, — продовжив батько. — Кеване! Як гадаєш, чи досить вже Лансель зміцнів для шлюбу?

Пан Кеван завагався, перш ніж відповісти:

— Якщо йому привести дівчину до ліжка, то належні слова він скаже, але здійснити шлюб… ні, неможливо. Я б запропонував когось із близнюків, але Старки тримають їх у Водоплині. Геннин хлопець, Тіон, теж у них, бо інакше згодився б і він.

Тиріон не заважав їм зображати раду — він знав, що цю виставу грають саме для нього. «Отже, Санса Старк», почав міркувати він. Солодко пахне, солодко говорить, любить шовки, пісні, лицарські звитяги, високих хоробрих воїнів із вродливими обличчями. Тиріонові здалося, що він знову на мості з галер, і під ногами в нього трусяться хиткі дошки.

— Ти просив винагороди за свої намагання у битві, — безжально нагадав йому князь Тайвин. — Ось тобі нагорода, Тиріоне. Кращої ти навряд чи матимеш.

Він нетерпляче застукотів пальцями по столі.

— Колись я сподівався одружити твого брата з Лізою Таллі. Але Аерис ввів Хайме до Королегвардії, перш ніж ми встигли скінчити перемови. Коли ж я замість Хайме запропонував князеві Гостеру для Лізи тебе, він відповів, що хоче для дочки цілого чоловіка, а не половинку.

«І натомість видав Лізу за Джона Арина, що годився їй у дідусі.» Втім, Тиріон радше дякував за те, ніж сердився, пригадуючи, на що нині перетворилася Ліза Арин.

— Коли я запропонував тебе Дорнові, мені відповіли, що це смертельна образа, — вів далі князь Тайвин. — У пізніші роки такі самі відповіді я отримав від Йона Ройса та Лейтона Вишестража. Я був упав так низько, що просив за тебе панну з Флорентів, яку споганив Роберт у весільному ліжку свого брата. Але навіть її віддали не за тебе, а за одного з лицарів у службі її батька. Якщо ти не хочеш панни Старк, то зрештою я знайду тобі іншу дружину. Десь у державі має ж бути якийсь дрібний панок, який радо віддасть дочку за приязнь Кастерлі-на-Скелі. Ось, приміром, пані Танда пропонувала свою Лолису…

Тиріона аж пересмикнуло з відчаю та огиди.

— Краще я відріжу собі самі знаєте що та згодую козі!

— Тоді розплющ очі й подивись як слід. Панна Старк молода, дозріла до ліжка, покірна вдачею, найшляхетнішого роду, досі цнотлива. До того ж не позбавлена вроди. Чого тобі ще треба?

«А й справді, чого?»

— Та так, однієї недоречної дрібнички. Дивно казати, але я волів би мати дружину, яка сама захоче прийти до мене у ліжко.

— Якщо ти вважаєш, що ті хвойди бігли до твого ліжка з великої охоти, то ти ще дурніший, ніж я гадав, — відповів князь Тайвин. — Я відчуваю зневіру, Тиріоне. Я сподівався, що цей шлюб тебе потішить.

— О так, ми усі знаємо, пане батечку, як багато важить для вас моя втіха. Але я не все розумію в цій справі. Адже північ наразі утримують Грейджої, а король Балон має дочку. То чому Санса Старк, а не вона?

І він уперто втупився у холодні зелені батькові очі з яскравими цятками золота.

Князь Тайвин переплів пальці й поклав на них підборіддя.

— Балон Грейджой думає не про державство, а про грабунок. Хай потішиться осінньою короною і на додачу до неї отримає на свою голову північну зиму. Від нових підданих він любові не діждеться, це я обіцяю. Навесні північани будуть ситі кракенами вже донесхочу. І тут з’явишся ти з онуком Едарда Старка — щоб узяти те, що належить йому за правом народження. Тоді й чесні, й підлі піднімуться як один, щоб посадити малого на стіл його пращурів. Сподіваюся, ти здатний нарядити з жінкою сина, чи не так?

— Та мабуть! — буркнув Тиріон. — Довести, щоправда, не можу. Але не тому, що не старався — навпаки, розкидав свої дрібненькі насінинки так часто, як тільки міг…

— У канавах та під тинами, — перервав його князь Тайвин, — у хамській землі, де вродити може лише байстрюцьке зілля. Час тобі вже зорати власну ріллю і виростити на ній щось гідне.

Князь звівся на ноги.

— Кастерлі-на-Скелі ти не матимеш ніколи, це я тобі обіцяю. Але одружися з Сансою Старк — і одного дня правитимеш на Зимосічі.

«Тиріон Ланістер, намісник і господар на Зимосічі.» Спиною пробігли моторошні дрижаки.

— Нехай так, пане батьку, — повільно вимовив він, — але у вашому очереті сидить великий гидкий тарган. Гадаю, Робб Старк у змозі робити дітей незгірш мене. Його засватано за одну з вельми плідних панн Фрей. Щойно Молодий Вовк налупить собі власний виводок, цуценятам Санси більше не світитиме жодного спадку.

Попередня
-= 124 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!