Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

Пайк зареготав.

— Хто ж лишається? Гоб? Нехай, оберемо його. І хто ж тобі юшку варитиме, га, Смертяний? На вигляд ти не з тих, хто гребує доброю юшкою!

Більше казати було нічого. Пригнічений Сем пробелькотів подяку і пішов. «З паном Денисом вийде краще» — намагався він заспокоїти себе, поки крокував замком. Пан Денис усе-таки був лицарем чесного роду, з чемною мовою та поводженням, і до Сема з Йолею він поставився вельми люб’язно, коли зустрів їх на дорозі. «Пан Денис мене послухає. Хто, як не він.»

Воєвода Тіньової Вежі народився у тіні Лункої Башти Морестражу і до останнього вершка виглядав Малістером. Комір та рукави його чорного оксамитового жупана були облямовані соболиним хутром; поли делії він пристібав зчепленими пазурями срібного орла. Бороду пан Денис мав білу, наче сніг, голову — майже лису, а обличчя — помережане глибокими зморшками. Але роки не позбавили його ані зграбності у рухах, ані зубів у роті, не затуманили сіро-блакитних очей і не змусили забути вишукано-чемних звичаїв.

— Мій ласкавий пане Тарлі! — мовив він, коли його шафар привів Сема до світлиці у Списі, де розташувалися братчики з Тіньової Вежі. — Велика радість для мене бачити, що ви вже одужали від тяжких випробувань, які вас спіткали у дорозі. Чи не вип’єте келих вина? Пригадую, ваша вельможна матінка походить з Флорентів. Якось я розповім, як зсадив з коней обох ваших дідусів у одному турнірі. Але це станеться не сьогодні, бо я розумію, що ми маємо нагальніші справи. Адже ви напевне прийшли від маестра Аемона. Чи не має він для мене якоїсь поради?

Сем зробив ковточок вина, ретельно добираючи слова.

— Маестрові, пов’язаному присягою і скутому ланцюгом Цитаделі… не личить бути поміченим у впливі на обрання князя-воєводи…

Старий лицар посміхнувся.

— Саме тому він, без сумніву, не прийшов до мене сам. Так, я все розумію, Семвеле. Ми з Аемоном — немолоді вже люди і знаємося на таких речах. Кажіть, що маєте.

Вино було солодке і запашне, а пан Денис, на відміну від Котера Пайка, вислухав Семове прохання з урочистою чемністю. Та коли Сем скінчив, старий лицар заперечливо захитав головою.

— Згоден, чорним буде той день у історії нашого братства, коли король Семицарства поставить над нами наказного князя-воєводу. А надто цей король, якому, вочевидь, недовго лишилося носити на голові корону. Все ж, Семвеле, я тримаюся думки, що відкликати себе як пошукача повинен Пайк. Я маю більше за нього прихильників і краще пасую до цього уряду.

— Так, пасуєте, — погодився Сем, — але і Котер Пайк так-сяк годиться. Його хвалять за звитяги у битвах.

Він не хотів образити пана Дениса, вихваляючи його суперника, та як іще переконати його відкликати себе з обрання?

— Чимало братчиків уславилися звитягами у битвах. Цього не досить. Не всі справи можна залагодити ударом сокири. Маестер Аемон, певно ж, це розуміє, а Котер Пайк — ні. Князь-воєвода Нічної Варти перш за все є справжнім князем — можновладцем, високо поставленим над іншими людьми. Йому доводиться перемовлятися з панством та лицарством… а подеколи і з королями. Така людина має бути гідною шани та поваги.

Пан Денис нахилився уперед.

— Ми з вами є синами шанованих вельможних князів. Ми розуміємо важливість чесного родоводу, давньої крові та того навчання змалку, якого нічим не заміниш. Я став зброєносцем у дванадцять років, лицарем у вісімнадцять, переможцем турніру в двадцять два. Я очолюю Тіньову Вежу як її воєвода і каштелян протягом тридцяти трьох років. За кров’ю, родоводом і отриманим навчанням я гідний вести справи хоч би і з королями. А Пайк… ви чули цього ранку, як він питав, чи не мусить король підтирати йому нижче спини? Я, Семвеле, не маю звички казати недобре про своїх братів по зброї, але будьмо відверті… залізняки віддавна мають гучну славу грабіжників та свавільників, а сам Котер Пайк нищив і ґвалтував, ще й вусів не виростивши. Всі листи за нього пише і читає маестер Хармун; за довгі роки Пайк не спромігся вивчити ані літери. Ні, не хочу розчаровувати маестра Аемона, та честь не дозволяє мені відкликати себе заради Пайка зі Східної Варти.

Цього разу Сем наготував наступне запитання заздалегідь.

— А заради когось іншого? Когось годящого?

Пан Денис хвилинку подумав.

— Сам по собі уряд князя-воєводи ніколи мене не вабив. На останньому обранні я охоче поступився місцем князеві Мормонту, як на передостанньому — князеві Коргилу. Мені досить, щоб Нічна Варта перебувала у надійних руках. Але Бовен Марш не впорається, і Отел Ярвик теж. А цей так званий князь Гаренголу — просто виплодок різника, витягнутий Ланістерами за вуха нагору. Не диво, що він зіпсований і нестерпний норовом.

Попередня
-= 490 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!