Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

Вона міркувала над своїми наступними словами, коли відчула потилицею прохолодний подих. На її лобі ворухнулося пасмо сріблясто-золотого волосся. Нагорі заворушилося і заскрипіло вітрило; по всьому «Балеріонові» здійнявся гучний галас.

— Вітер! — волали жеглярі. — До нас повернувся вітер!

Дані глянула вгору. Там вітрилами великого коча спершу побігли рясиці, а потім надулося черево, натягнулися і застугоніли линви — залунала солодка пісня, якої вони не чули впродовж шести довгих діб. Капітан Гролео побіг до корми, вигукуючи накази. Пентосці — ті, що вже припинили галасувати — хутко полізли щоглами. Навіть Могутній Бельвас заревів схвально і станцював таночок на чардаку.

— Боги ласкаві до нас! — мовила Дані. — Бачите, Джорагу? Ми знову рушаємо в дорогу.

— Так, моя королево, — відповів лицар, — але до якого порогу біжить та дорога?

Всенький день вітер дмухав зі сходу дедалі сильніше, поки не перетворився на шалені пориви. Сонце закотилося у криваво-червоному сяйві. «Я досі за пів-світу від Вестеросу» — нагадала собі Дані, — «але з кожною годиною наближаюся до нього». Вона спробувала уявити собі, як це — вперше побачити берег землі, якою ти народжена правити. «Кращого берега не буває в світі. Я знаю це напевне. Хіба може бути інакше?»

Але пізніше вночі, коли «Балеріон» долав темні води, а Дані сиділа, схрестивши ноги, на лаві у капітановій бесіді та годувала драконів («Навіть на морі» — сказав їй Гролео з надзвичайною шляхетністю, — «королеви вищі за капітанів») у двері раптово й різко постукали.

Іррі спала у ногах Даніної лави-ліжка (бо для трьох та була завузька, і сьогодні настала черга Джихікі поділяти з халісі м’яку перину), але на стук підвелася і пішла до дверей. Дані підняла ковдру і затиснула її під пахвами, бо сиділа зовсім гола і не чекала гостей о цій годині.

— Увійдіть, — мовила вона, побачивши за порогом пана Джорага з миготливим ліхтарем у руці.

Лицар-вигнанець схилив голову і увійшов.

— Не хотів турбувати вашу милість уві сні, але…

— Я не спала, пане мій. Заходьте й подивіться.

Вона узяла шматок солонини з миски на колінах і показала драконам. Усі троє вирячили жадібні очі. Раегал розправив зелені крила і збурив повітря, а Візеріон загойдав шиєю туди-сюди услід рухові Даніної руки, наче якась довга бліда змія.

— Дрогоне, — мовила Дані неголосно, — дракарис!

І кинула солону свинину в повітря.

Дрогон кинувся на здобич швидше, ніж змія. З рота його вилетіло полум’я — жовтогаряче, криваво-червоне, чорне — і підсмажило м’ясо ще до того, як воно почало падати. Гострі чорні зуби клацнули, ухопивши шматок, Раегалова голова смикнулася до нього, наче брат хотів забрати здобич брата, проте Дрогон ковтнув і заверещав, а менший зелененький дракончик лише засичав роздратовано.

— Припини, Раегале! — мовила Дані роздратовано і дала йому легенького ляпаса. — Ти з’їв попередній шматочок. Не смій мені на чуже зазіхати, жмикруте!

Вона посміхнулася до пана Джорага.

— Тепер я вже не мушу смажити м’ясо для них над жарівницею.

— Бачу. А що це ви таке сказали… дракарис?

Усі три дракони повернули голови на сказане слово, а Візеріон пустив струмінь блідо-золотого полум’я, від якого пан Джораг сахнувся назад. Дані захихотіла.

— Ви обережніше, добрий лицарю, бо ще спалите собі бороду. Високовалірійською це слово означає «драконове полум’я». Таке ніхто не скаже випадково, а мені буде зручний наказ.

Мормонт кивнув і мовив:

— Ваша милосте… чи можу я перемовитися з вами наодинці?

— Певно ж, можете. Іррі, залиш нас ненадовго. — Вона поклала руку Джихікі на голе плече і струснула, щоб розбудити. — І ти, люба моя. Пан Джораг хоче побалакати наодинці.

— Так, халісі.

Джихікі злізла з лави гола та заспана, позіхаючи й струшуючи безладною гривою чорного волосся, швидко вдяглася, вийшла разом з Іррі та зачинила по собі двері.

Дані віддала драконам решту солонини на поталу і поклала долоню на ліжко поруч із собою.

— Сідайте, лицарю мій добрий, і розкажіть, які маєте турботи.

— Турбот я маю три. — Пан Джораг всівся, де вказали. — Могутній Бельвас і Арстан Білоборід — то перша і друга. А третя — Іліріо Мопатіс, який їх надіслав.

«Знову починається.» Дані підтягнула ковдру вище і закинула один кут на плече.

— Чому ж так?

— Ворожбити Карфу казали вам, що ви знатимете три зради, — нагадав їй лицар-вигнанець, поки Візеріон і Раегал клацали зубами та махали пазурами один на одного.

— Одну заради крові, одну заради золота, одну заради любові. — Дані не збиралася забувати ті слова. — Міррі Маз Дуур була першою зрадницею.

Попередня
-= 53 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!