Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Борва мечів

— Тобто дві зради ще чекають на вас… і ось з’являються ці двоє. Мене це турбує, так. Не забувайте, що Роберт обіцяв княжий титул будь-кому, хто вас уб’є.

Дані схилилася уперед і смикнула Візеріона за хвоста, щоб одірвати його від зеленого брата. Від її руху ковдра впала з грудей, і вона похапцем накинулася нею знову.

— Але ж Узурпатор мертвий, — мовила Дані.

— Так, але на престолі сидить його син. — Пан Джораг підняв очі й стрівся своїм темним поглядом з її. — А покірний син платить батькові борги. Навіть криваві.

— Той хлопчак Джофрі, може, й бажає мені смерті… якщо пам’ятає, що я досі жива. Та до чого тут Бельвас і Арстан Білоборід? Старий навіть меча при собі не має — ви ж бачили.

— Бачив. А ще бачив, як вправно він порається своєю ковінькою. Не пригадуєте, як старий убив мантикору в Карфі? Так само легко він би міг пробити вам горлянку.

— Міг би, але ж не пробив, — зауважила вона. — Вбити мене хотіла отруйна мантикора. А Білоборід урятував мені життя.

— Ви не думали, халісі, що Білоборід і Бельвас могли діяти спільно з убивцею? Приміром, задля того, аби звоювати вашу довіру?

Від її раптового сміху Дрогон засичав, а Візеріон утік на своє сідало над віконцем, ляпаючи крилами.

— В такому разі їм усе вдалося!

Але лицар-вигнанець її веселощів не поділяв.

— Це кораблі Іліріо, капітани Іліріо, жеглярі Іліріо… і Могутній Бельвас разом з Арстаном — теж люди Іліріо. Але не ваші.

— Магістрат Іліріо захищав мене у минулому. Могутній Бельвас каже, він навіть плакав, коли почув про смерть мого брата.

— Плакав, — погодився Мормонт, — але чи за Візерисом? А може, за тим, як на пси зійшли його пов’язані з принцом задуми?

— Його задуми лишилися тими самими. Магістрат Іліріо — добрий друг домові Таргарієн. Ще й вельми заможний друг.

— Він не народився заможним. У світі, який я знаю, ніхто не багатіє добросердям і лагідним норовом. Ворожбити кажуть, що друга зрада станеться заради золота. Що Іліріо Мопатіс любить більше, ніж золото?

— Власну шкуру. — На іншому кінці бесіди Дрогон неспокійно ворухнувся, пускаючи пару з рота. — Міррі Маз Дуур мене зрадила, і я її за це спалила.

— Міррі Маз Дуур була у вашій владі. А в Пентосі ви будете у владі Іліріо. Це не те саме. Я знаю магістрата незгірш вас. Він людина вельми хитромудра. І хитрує та мудрує головне про свій зиск.

— Порада й поміч хитромудрої людини мені не завадить, якщо я хочу звоювати Залізний Престол.

Пан Джораг пирхнув.

— Той виняр на базарі, який вас труїв, теж був хитромудрий. Саме такі найчастіше плетуть тенета зради.

Дані підтягнула коліна до грудей під ковдрою.

— Але ж ви захистите мене від них. Ви і мої кревноїзники.

— Четверо воїнів? Халісі, якщо ви вважаєте, що знаєте Іліріо Мопатіса — нехай, воля ваша. Та ви ж наполягаєте, щоб лишити при собі людей, яких не знаєте зовсім: тлустого пихатого євнуха і найстарішого зброєносця у світі. Згадайте П’ята Прея та Цзаро Чжуана Даксоса і поміркуйте про вашу довіру ще раз.

«Він хоче мені добра» — нагадала собі Дані. — «Він усе робить з любові.»

— Здається мені, що королева, яка не вірить нікому — така сама дурепа, як і та, що вірить геть усім. Я розумію, що кожна нова людина у моїй службі може нести нову небезпеку. Але як я мушу воювати Семицарство, зовсім не наражаючи себе на небезпеку? Може, Вестерос для мене захоплять троє дотракійських кревноїзників та один лицар-вигнанець?

Джораг уперто випнув щелепу.

— Ваша дорога небезпечна, цього я не заперечуватиму. Але ж якщо сліпо вірити кожному брехунові та змовникові, що на ній стрічаються, то скінчиться вона так само, як шлях вашого брата.

Упертість лицаря роздмухала у ній гнів. «Здається, він тримає мене за малу дитину!»

— Могутній Бельвас такий хитромудрий, що сам не здатен собі сніданку намудрувати! Щодо брехні… де мені збрехав Арстан Білоборід?

— Він не той, ким прикидається. І розмовляє з вами далеко сміливіше, ніж зважився б сіромаха-зброєносець.

— Він говорив відверто з мого наказу. І знав мого брата.

— Вашого брата знало безліч людей. Ваша милосте… на Вестеросі Регіментар Королегвардії сидить у малій раді й служить королю розумом, не лише мечем. Якщо ви вважаєте мене першим у вашій Королевогвардії, благаю вас — дослухайтеся до моїх слів. Я маю для вас один задум.

— Який саме? Кажіть.

— Іліріо Мопатіс знову хоче бачити вас у Пентосі, під своїм дахом. То й добре, повертайтеся до нього… але у свій час, і не самі. Нумо подивимося, чи справді ваші нові піддані вірні й покірні вам. Накажіть Гролео повертати до Невільницької затоки.

Попередня
-= 54 =-
Наступна
Коментувати тут.


Ваш коментар буде першим!