Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Божественна комедія

90] Тож сором став би менший без вузди.

91] А ви, святоші, кесаря нового

92] Та посадили б до його сідла,

93] Якби ви Бога слухали живого.

94] Та кінь здичавів з неслухнянства й зла

95] Бо від острог тоді став одвикати,

96] Як ваша цю вузду рука взяла.

97] Ти ж, німцю Альберте, волів тікати,

98] Бо кінь не хоче в збруї йти твоїй,

99] А ти ж в сідло повинен був сідати.

100] Бодай Суддя правдивий присуд свій

101] На кров твою з зірок небесних кинув

102] Такий, щоб ужахнувсь наступник твій!

103] Ти з батьком рідним, що на тебе вплинув,

104] Затягнуті в зажерливості твань,

105] Дали, щоб сад імперії загинув.

106] Ти на Монтеккі й Капулетті глянь,

107] Мональді й Філіпескі, безтурботний,

108] Яких знегод зазнали та страждань.

109] Жорстокий, глянь на згин безповоротний

110] Твоєї знаті під ярмом страшним,

111] На Сантафйор сплюндрований, скорботний.

112] Ти глянь на плачучу столицю - Рим,

113] Почуй вдовину голосьбу даремну:

114] «О кесарю, чом ти не став моїм?»

115] Ти глянь на земляків любов взаємну, -

116] І якщо й слід чуттів у тебе щез,

117] Хоч здумай про свою неславу темну!

118] Скажи, Юпітере, ти ж бог чудес,

119] Що дав себе за людство розіпнути, -

120] Чи поглядаєш ти сюди з небес,

121] Чи, може, десь готуєшся звернути

122] З глибин своїх думок таке на нас,

123] Чого ми й не спроможемось збагнути?

124] Міста Італії тривалий час

125] Тиранів повні, й пнеться на Марцелла

126] Селюк як ватажок прихильних мас.

127] Флоренціє моя! Ти будь весела,

128] Тебе це слово не торкнеться ввік, -

129] Твій мудрий люд міста дивує й села!

130] Багато хто у серці правду звик

131] Ховать, щоб лук не натягати в русі, -

132] Твій люд для правди розв'язав язик.

133] Багато хто себе посад спокусі

134] Не дасть зманить. Твій люд - не те, повір:

135] Його не кличуть - сам кричить: «Беруся!»

136] Є в тебе гроші, є розважність, мир -

137] Отож лишайсь вдоволена собою!

138] Коли це правда - не страшний докір.

139] Афіни й Спарта вславлені судьбою

140] За їх державність справіку були, -

141] Та не угнатись древнім за тобою!

142] Достойна ти найвищої хвали,

143] Бо заклади, що в жовтні встановляла,

144] Півлистопада б ледве прожили.

145] Чи полічити, скільки ти міняла

146] Законів, звичаїв, монет, округ,

147] Скількох у громадянстві поновляла?

148] Коли при пам'яті, поглянь навкруг, -

149] Побачиш, що нагадуєш ти жінку,

150] Яка в перинах мучиться з недуг,

151] Метаючись без сну і відпочинку.

ПІСНЯ СЬОМА

1] Нас три й чотири рази привітавши,

2] Бо дуже він кохався в земляках,

3] Сорделло відступив, «Хто ви?» спитавши.

4] «До того ще, як по горі цій шлях

5] Достойним душам показав Спаситель,

6] Вже поховав Октавіан мій прах.

7] Віргілій я; згубив святу обитель

8] Лише тому, що віри я не знав.

9] Оце мій гріх», - так відповів учитель.

10] Мов той, хто зором дивну річ спіймав

11] І, щоб знайти до правди шлях коротший,

12] «Це так» і «ні, не так» в думках міняв, -

13] Закляк Сорделло; враз, спустивши очі,

14] До ніг Віргілієвих він схиливсь

15] І обійняв, як старшого молодший:

16] «О сяєво латинян! Це ж відкривсь

17] Тобі весь глиб, властивий нашій мові!

18] О вічна славо місць, де я родивсь!

19] Я вдячний за хвилини ці чудові!

20] Коли тебе почути гідний я,

21] Скажи, ти в Пеклі був? В якому рові?»

22] «У царстві мук дорога йшла моя, -

23] Той відповів, - по колах всіх до краю,

24] Де цнота нас вела не навмання.

25] Я не за дію - за недію маю

26] Не бачить сонця, що з його світань

27] Втішавсь ти, я ж про них лиш нині знаю.

28] Внизу місцина є, не від страждань,

29] Лише від мли смутна, немов заклята,

30] Не лютих зойків повна, а зітхань.

31] Зі мною там - безвинні немовлята,

32] Що зубом смерті вкушені були,

33] Адамова ж вина ще з них не знята.

34] Зі мною там всі ті, що не змогли

35] Іти трьома священними шляхами,

36] А іншими чеснотами жили.

37] Коли ти можеш, то піди із нами,

38] Щоб найскоріш ми опинились там,

39] Де у Чистилище є певні брами».

40] Він одказав: «Нема ніяких брам,

41] Та вештаюсь я вільно по окрузі

42] І стежку покажу, як хочеш, вам.

Попередня
-= 53 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!