Слава ЗСУ!

86] Він мовив, - хто вас вів? Що треба вам?

87] Глядіть, щоб не взяли вас часом жалі».

88] «Жона небесна так сказала нам, -

89] Учитель вимовив, - негайно звідци

90] Ідіть туди сміливо - брама там».

91] «Нехай жона ця стане вам в провідці, -

92] Так благородний брамник одповів, -

93] Відважно ви зійдіть на наші східці».

94] Ми підійшли. Я східець перший вздрів,

95] Лискучий, сяйний, біломармуровий,

96] Що лик мій як у дзеркалі відбив.

97] А другий з них був почорно-багровий,

98] І камінь - грубий, висохлий як є,

99] Потрісканий до самої основи.

100] Найвищим, на уявлення моє,

101] Був третій з них, порфіровий, яскравий,

102] Мов кров, що з вени раненої ллє.

103] На нього вісник праведної слави

104] Поставив ноги, сівши на поріг, -

105] Алмазним здавсь поріг той величавий.

106] Вожай мені здолати допоміг

107] Благої волі східці, дав пораду:

108] «З благаннями впади йому до ніг».

109] Я, вдаривши у груди тричі зряду,

110] Схилившися до ніг, прохання склав,

111] Віддаючись цілком йому під владу.

112] Сьома «глаголями» чоло списав

113] Мені вістрям меча він і: «Ці плями

114] Подбай в дорозі стерти!» - проказав.

115] З-під одягу свого, такого ж саме

116] На колір, як суха земля й зола,

117] Він вийняв руку із двома ключами:

118] Один був з злота, другий - із срібла.

119] В щілину білий вклав, а потім жовтий, -

120] Й на мене хвиля щастя наплила.

121] «Коли б із двох лиш одного знайшов ти

122] Або в ключах цих вийшла б ґандж яка, -

123] Сказав він, - то у браму б не-зайшов ти.

124] Один дорожчий, другий для замка

125] Потрібніший і вимагає вміння,

126] Бо саме він пружину відмика.

127] Іще я маю від Петра веління,

128] Щоб краще я відкрив, аніж замкнув,

129] Як хтось мені до ніг складе моління».

130] Тур браму він всередину штовхнув,

131] Сказавши: «Йдіть; нема-бо стежки в висях

132] Тому лиш, хто б свій зір назад звернув».

133] І кожна стулка брами об завісах

134] З металу, що співає, мов сурма,

135] Повільно обернулася на списах.

136] Тарпейська брама не гула сама

137] Отак, коли із нападом зухвалим

138] Забрала чесного Метелла тьма.

139] Та я почув із громом небувалим,

140] Що голос чийсь молитву десь веде:

141] «Тебе, - лунало ніжно, - Бога хвалим».

142] Проте було, як і інакше де,

143] Як і у нас частенько може бути,

144] Коли із хором враз орган гуде:

145] Слова то чути добре, то не чути.

ПІСНЯ ДЕСЯТА

1] Коли ми стали по той бік порогу,

2] Який моторна хитрість обмина,

3] Воліючи покручену дорогу,

4] Замкнулась знову брама голосна, -

5] Це я почув. Якби я озирнувся,

6] Чим виправдалась би моя вина?

7] Ми йшли вузьким шляхом, що простягнувся

8] В глухій розпадині туди й сюди,

9] Як в морі вал - набіг і вбік війнувся.

10] «Нам тут потрібні вмілість і труди, -

11] Почав вожай, - не вийти б ненароком

12] Звідтіль і звідси на свої ж сліди».

13] І ми таким повільним надто кроком

14] Посунули, що на спочин зайшов

15] Щербатий місяць шляхом одиноким,

16] Аж поки ми із кам'яних заков

17] Не вийшли на вершок стрімкої скелі,

18] Там, де гора униз пішла ізнов.

19] Я - стомлений, обидва - невеселі,

20] Непевні, досягли ми площини,

21] Відлюднішої, ніж тропа в пустелі.

22] Дорога йшла стрілою вздовж стіни,

23] Між прірвою й скалою край обриву

24] Й три людські зрости мала ширини.

25] Уступ тягнувсь направо і наліво,

26] І, скільки вистачало сил в очах,

27] Не видно змін було у нім, на диво.

28] Нога на цей ще не ступила шлях,

29] Коли побачив я перед собою

30] Широкі обводи по стрімчаках,

31] Всі біломармурові, із різьбою,

32] Що проти них не тільки Поліклет,

33] Сама природа вкрилася б ганьбою.

34] От ангел, щойно мов скінчивши лет,

35] Приносить вість, виплакувану звіку,

36] Про мир на всій землі, мету всіх мет,

37] З майстерністю на всю стіну велику

38] Зображений в величній красоті,

39] Не схожий на подобу без'язику,

40] Мов «Радуйся!», клянусь, казав він тій,

41] Що обертає, благосна, ключами,

42] Які любов хоронять в чистоті.

43] А вид її, осяяний словами,

44] Що «Се раба господня», виглядав,

45] Неначе образ, литий за взірцями.