Слава ЗСУ!

* * *

- Звідки прийшла звістка?

- З Ойбіна, ваша велебність. Від целестинців. Від пріора Бурхарда.

- Наскільки вона застаріла?

- Звістка дійшла до Ойбіна вчорашньої ночі, тобто розі; post sexta die mensis Novembris167, у третю нічну вігілію168. А зараз є ніч після сьомого дня листопада і саме закінчується перша вігілія. Гонець, дозволю собі зауважити, їхав удень і вночі, не жаліючи коней. Новини, які він привіз, належить визнати якнайбільш актуальними.

Гжегож Гейнче, inquisitor a Sede Apostolica specialiter deputatus на вроцлавську дієцезію, всівся зручніше, простягнувши підошви чобіт у бік жару, що пашів з каміна.

- Цього слід було сподіватися, - буркнув він. - Слід було очікувати, що Рейнмар фон Беляу не всидить спокійно, особливо коли дізнається про... Про певні речі. Можна було також передбачити, що Біберштайни його цапнуть. Його, звичайно ж, везуть у Штольц?

- Звичайно, - підтвердив Лукаш Божичко, поляк, диякон костелу Святого Лазаря, який старанно і з великою відданістю працював на Святу Курію. - їдуть, ясна річ, Підсудетською дорогою, зараз вони мають бути поблизу Болькова. Ночами напевне не подорожують, а день тепер короткий. Ваша велебносте, у Свидниці ми можемо їх перехопити. У нас там є люди...

- Знаю, що є.

- Якщо він... - диякон кашлянув у кулак. - Якщо Рейнмар з Беляви потрапить у Штольц, то живим він звідти не вийде. Коли він й дістанеться до рук пана Яна Біберштайна, то загине під тортурами. Він зганьбив доньку пана Яна, пан Ян жорстоко відімстить йому...

- Якщо він провинився, - перебив Гейнче, - то заслужив кару. І Ти жалієш його? Це ж єретик, гусит, його смерть для нас, добрих т католиків, радість, щастя та втіха. Чим смерть лютіша, тим утіха щ більша. Ти ж клявся, увесь Шльонськ клявся. Чи я маю нагадати я клятву? “Die Ketzer und in dem christlichen Glauben irresame Leute zu tilgen und zu verderben [29]...”Так воно було, правда?

- Я лишень... - промимрив диякон, зовсім збитий з пантелику і сарказмом інквізитора, - Лишень хотів, би-сте завважили, що той Рейнмар силу всього знати може... Якщо Біберштайн його замуч мит, то ми...

- Втратимо нагоду замучити його самі, - закінчив Гейнче. - Що ж, такий ризик існує.

- Це радше впевненість.

- Впевненим можна бути тільки щодо податків. І того, що Римська Церква вічна.

Диякон не мав аргументів.

- Пошлеш гінця до Свидниці, - сказав після паузи інквізитор. - До домініканців. Нехай вишлють найліпших агентів. Нехай стежать і непомітно спостерігають. Бо я думаю...

Гейнче упіймав себе на тому, що говорить сам до себе. Він відірвав погляд від патьоку на стелі, подивився на дещо зблідлого диякона.

- Я думаю, - докінчив він, що Рейнмар з Беляви викараскається з цієї халепи. Думаю, що є шанс, що він виведе нас на...

* * *

- ...виведе мене на Фогельзанг, - закінчив Конрад Олесницький, вроцлавський єпископ. - Справа вкраденого податку - дурниця, ми вирішимо її так чи інакше, вона від нас не втече. Але Фогельзанг... Якби я добрався до Фогельзангу, о, це би було щось. А цілий цей Рейневан де Беляу - суб’єкт, мушу визнати, дедалі цікавіший... Він може вивести мене на Фогельзангу.