Слава ЗСУ!

Королева. Краще поставте її в склянку з водою!

Професор. Цього разу ви маєте цілковиту рацію, ваша величносте. У склянку зі свіжою некип’яченою водою.

Королева. Я завжди маю рацію, пане професоре! Зате ви цього разу помилились. Ось вам пролісок, хоч, по-вашому, їх узимку не буває.

Професор (розглядаючи квітку). Дякую, ваша величносте... Не буває!

Королева. Ах, професоре! Якби ви були звичайним школярем, я поставила б вас у куток за впертість!.. Ну, що, всі прикололи квіти? Значить, Новий рік настав і в моєму королівстві. Можете мене поздоровляти!

Усі. З Новим роком, ваша величносте! З новим щастям!

Королева. З Новим роком! Засвітіть ялинку! Я хочу танцювати!

На ялинці загоряються вогники. Грає музика. Західний посол шанобливо кланяється королеві. Вона подає йому руку. Королева танцює із Західним послом, гофмейстерина — з начальником королівської варти. За ними йдуть інші пари.

Королева. Дорогий посол, чи не можете ви підставити ніжку гофмейстерині? Було б так весело, коли б вона простяглася посеред залу!

Західний посол. Пробачте, ваша величносте, я вас не зовсім зрозумів.

Королева (танцюючи). Дорога гофмейстерино, обережніше! Ви зачепили своїм довгим шлейфом ялинку і, здається, загорілись... Ви горите, горите!

Гофмейстерина. Я горю? Рятуйте!

Начальник варти. Пожежа! Викликати всі пожежні частини!

Королева (регоче). Та ні, це я пожартувала! З першим квітня!

Гофмейстерина. Чому — з першим квітня?

Королева. А тому, що розцвіли проліски!.. Ну, танцюйте, танцюйте!

Гофмейстерина (до начальника королівської варти, потроху віддаляючись в танці від королеви). Ах, я страшенно боюсь, щоб наша королева не втнула сьогодні якоїсь божевільної витівки. Це така невихована дівчинка!

Начальник варти. Проте вона ваша вихованка, пані гофмейстерино!

Гофмейстерина. Ах, що я можу зробити? Вона цілком вдалася в батька та матір. Узимку їй потрібні проліски, а влітку — льодові бурульки!

Королева. Мені набридло танцювати!

Усі зразу зупиняються. Королева йде до свого трону.

Мачуха. Ваша величносте, дозвольте й нам привітати вас з Новим роком!

Королева. А, ви ще тут?

Мачуха. Тут поки що. Так і стоїмо зі своїм порожнім кошиком.

Королева. Ах, так! Канцлере, звеліть насипати в їхній кошик золота!

Канцлер. Але, ваша величносте, у кошику землі було більше, аніж квітів!

Мачуха. Без землі квіти в’януть, ваша милосте.

Королева (до професора). Це правда?

Професор. Так. Але правильніше казати: рослинам потрібен ґрунт.

Королева. Заплатіть золотом за проліски, а земля у моїм королівстві, або — як ви там кажете? — ґрунт, і так мені належить.

Канцлер бере кошик і виходить.

Королева (самовдоволено поглядаючи на всіх). Отже, квітень ще не настав, а проліски вже розквітли.