Слава ЗСУ!

Узаперті один сидить,

Готує засоби мудречі,

Бо, щоб красу чудесну відродить, Потрібні різні чорнокнижні речі.

Каштелян

Що тут потрібне, то вже вам видніш, Але наказ виконуйте скоріш.

Білявка

(до Мефістофеля)

Дозвольте, пане, на одне слівце; Дивіться, в мене чисте ж мов лице,

А влітку де й береться ластовиння — Обсипле всю, як макове насіння.

Є лік нате?

Мефістофель

Це жаль — гарненька квітка, А по весні — немов плямиста кітка! Візьміть ікри із жаби й язика, Перегоніть їх на молодика,

А на підповні будете втирати —

І ті веснянки зійдуть всі до цяти.

Чорнявка

Круг вас юрба вирує безугавно,

І я до вас — на ногу я терплю,

Ходжу й танцюю через те невправно, Як слід і реверансу не зроблю.

Мефістофель Нехай я вам на ніжку наступлю.

Чорнявка За любощів буває лиш подібне.

Мефістофель

Мій дотик має значення осібне,

Бо схоже схожим лічиться завжди: Нога — ногою, й інші члени тіла Так само. Ну, давай її сюди!

Чорнявка

(скрикує)

Ой, ой, болить! Нога аж захрумтіла! Мов копитом!

Мефістофель Боліло? Півбіди!

Зате тепер безпечно йди до танцю І тисни ногу під столом коханцю.

Дама

( протовплюється)

Пустіть, пустіть! Страждання нестерпуче Мене мордує, щире серце рвучи:

Ще вчора він як тінь ходив за мною,

А нині зрадив — водиться з другою.

Мефістофель

Це дуже зле! Та слухай-но сюди:

80 нього ти знеобачки підкрадься ! цим вугликом тихенько проведи На рукаві й на плечах — в три ряди,

І в ньому мусить каяття озваться;

А вугіль з’їж — але не запивай,

І вернеться до тебе той гультяй,

Благаючи простити винуватця.

Дама Він не отруйний?

Мефістофель

(ображено)

Вперше я зустрів,

Що славний лік підозрюють зухвало!

Та цей же вуглик з тих кострів,

Що ми розводили, бувало.

Паж

Люблю я, а мені все кажуть: «Ти — хлоп’я». Мефістофель (набік)