Слава ЗСУ!

Але не в цю святкову ніч.

А вранці вже хоч як шукайте —

Не знайдете, даремна річ.

(розсівся між сфінксами)

Я враз освоївся з цим краєм 1 розумію геть усіх.

Сфінкс

Ми, духи, звуки видихаєм,

А ви утілюєте їх.

Та хто ти є — відкрийся перед нами.

Мефістофель

Я різними зовуся іменами.

Тут брити є? Вони ж мандрують скрізь В краях цих історичних, екзотичних, Серед руїн прославлених античних,

І мною зацікавляться, надісь;

Мене у давніх творах драматичних Вони дражнили Old Iniquity.

Сфінкс

Чому?

Мефістофель Цього не знаю, як і ти.

Сфінкс

Нехай! Поглянь на зорі угорі —

Що нам вони віщують в цій порі?

Мефістофель

Зоря в зорю, ще й місяць сяє ясно,

1 при тобі я чуюся прекрасно,

Левина шкуро, у теплі й добрі.

Чого ж нам попід зорями ширяти? Загадуй краще загадки, шаради.

Сфінкс

Та загадку не штука б то завдать,

Чи ти ж себе зумієш розгадать?

«У знадобі і доброму й лихому,

Тому — мішень, поборювать лукаве, Тому — товариш-друг у всьому злому, І все то те — Зевесу для забави».

Перший гриф

(клекоче)

Женіть його!

Другий гриф (іще дужче)

Погана бридь!

Обидва Чого там з ним і говорить!

Мефістофель

( огризається)

Ти думаєш, що, може, в гостя нігті Так не вдряпнуть, як у самого кігті? Попробуй лиш!

Сфінкс

(лагідно)

Гаразд, як хоч, сиди,

Та не до речі втрапив ти сюди;

У себе вдома ти завжди утішний,

А тут чогось ніяковий, непишний.

Мефістофель

Ти зверху мов мальована картина,

А знизу глянь — страхітлива тварина.

Сфінкс

Говориш ти собі на безголов\'я,

У нас у лапах — сила і здоров\'я.

А в тебе — кінське копито,

І ти між нас ніщо й ніхто.

Сирени заспівують прелюдію вгорі.

Мефістофель

Що то за птиці на тополі Гойдаючись заводять спів?