Слава ЗСУ!

Як Улісса ми приймали,

То наслухались од нього Дивних повістей немало.

Ми тобі те все розкажем,

Будь лиш любим гостем нашим,— Гарне море в нас зелене.

Сфінкс

Ти не вір їм, то ж сирени!

Так, як Улісса чар зв’язав,

Тебе хай наша рада зв’яже:

Знайди Хірона, він покаже Тобі усе, як я сказав.

Фауст відходить.

Мефістофель

(незадоволено)

Що то за птиці — крячуть бридко, Лопочуть крильми швидко-швидко І так летять, що ледве видко,— Стрілець не влучить їм і вслід.

Сфінкс.

То зграя бистрих стимфалід — Летять, як вихор, прудкокрилі, Коли б не Геркулеса стріли,

То їх нічого не взяло б.

В них ryd ноги, орлій дзьоб,

Вони нас крякотом вітають,

Бо всіх за родичів вважають.

Мефістофель

(ніби аж злякався)

А що ж за погань там шипить?

Сфінкс

Та не турбуйся дуже нею,

То голови гадюки із Лернею,

До тулуба вже їх не приліпить.

Та що це сталося з тобою?

Уже нема в тобі спокою...

А, бачу, бачу... Ну, іди,

Коли схотілося туди;

Чого ж вертіти головою?

Красунь там є на всі лади:

То ламії, дівки любливі,

Усміхливі і жартівливі;

Усього діб’ється од них Сатир, зухвалий козлоніг.

А як вернусь, я ще вас тут застану?

Сфінкс

Іди собі до того каравану.

З Єгипту ще привикли ми царить На протязі тисячоліть,

І як до себе слушну шану чуєм,

То днями сонця й місяця керуєм. Як верховний суд народів,

Сидимо між пірамід,

І нічого нам не в подив —

Мир, війна, потоп, весь світ.

НА ДОЛІШНЬОМУ ПБНБЇ Пеней, оточений потоками й німфами.

Пеней

Очерете, колихайся,

Ти, комишу, коливайся, Верболози, шелестіте,

Ви, тополі, шарудіте,

Не доспав я, не доснив!

Бо якийсь непевний трепет, Звідусіль таємний.шепіт Всі потоки пробудив.

фауст

(виходячи на річку)

Чи примарилося знову,

Чи я чую людську мову? Понад берегом імлистим, Поза хащем густолистим, Хвиля лагідно хлюпоче, Легіт любо щось шепоче.