Слава ЗСУ!

Ті килими собі візьмім,

Незручно спати на твердім.

Хапай

Ота крицева булава Мене до себе порива.

Підбирайка

Он позлотистий кармазин,

Мені давно вже снився він.

Хапай (бере зброю)

Ця штука виручить завжди:

Махнув, убив і далі йди.

А ти вже силу нагребла,

Та все якогось барахла.

Покинь одежу й килими,

Цю скриню краще підніми!

Одне лиш злото щире там На плату найманим полкам.

Підбирайка

Такої вбивчої ваги Не підійму, нема снаги.

Хапай

Ось нахилися на хвилину,

То я піддам тобі на спину.

Підбирайка

Ой, ой! Зніми його скоріш! Важкий тягар ламає криж.

Скринька падає і розчиняється. Хапай

Ото добро! Ото скарби!

Ну ж налітай, хапай, греби!

Підбирайка

(присідає навпочіпки)

Якби хоч пелену набрать,

То буде на що погулять.

Хапай

Ну годі! Йди, бо час мина.

(Вона встає).

Гай-гай! Дірява пелена...

Іще розгубиш на путі Усі монети золоті.

Гайдуки

Чого залізли ви в шатро?

Це імператорське добро!

Хапай

Ми в битві важили життям, Трофеїв часть належить нам. Споконвіків ведеться так — Бере із ворога вояк.

Гайдуки

А в нас такий звичай невлад, Не мусить грабити солдат. Узявся цісарю служить,

То честю треба дорожить.

Хапай

Та чесність вашу знаю я; їй контрибуція ім’я.

Того ж ви поля ягоди,

1 в вас пароль: давай сюди!

(До Підбирайка).

Тікай, не кидай, що взяла,

Нам зіпсували тут дала.

{Ідуть геть).

Перший гайдук

Чи ба, нахаба, ще й повча!

Чом ти не дав йому ляща?

Другий

Мені мов силу одняло,

У них непевне щось було.

Третій

Мені аж світ в очах затьмивсь,