Слава ЗСУ!

АЛЬТАНКА

Написано до 1775 р.

Голубе! Я так тебе люблю. — Після попередньо! сцени минуло кілька днів: Фауст і Маргарита вже на «ти».

ліс І ПЕЧЕРА

Написано 1788 р.

Високий духу, дав мені ти все... — Під високим духом тут розуміється Дух Землі, що являвся Фаустові в першій сцені; його впливу Фауст приписує своє нове, живе пантеїстичне розуміння природи. Ти показав всю безліч животворну, ІНавчив мене вбачать своїх братів /В воді, в повітрі, в тихому гаю. — Згідно з натурфілософським ученням Гердера, сприйнятим і розвинутим Гете, «старий брати людини — тварини».

Бува й мені, що аж жижки трясуться І До сарн-бяизнят, що між лілей пасуться. — Образ жіночих грудей, запозичений із Соломонової «Пісні пісень».

Написано до 1775 р. Пісню Гретхен неодноразово клали на музику; найбільш.відома музика Ф. Шуберта (1797 — 1828).

САД МАРТИ

Написано до 1775 р. Ця сцена містить у собі пантектичну сповідь юного Гете ш епоху «бурі І натиску». Самому поетові доводилося замолоду слухати докори за ігнорування обрядової сторони християнської релігії.

Чуття — то все... — Культ почуття, пропагований Ж.-Ж. Руссо, був характерний для більшості письменників «бурі і натиску».

Фізіономії ж вона незле виєш — Фізіогноміка — наука визначати характер людини за її зовнішністю — захоплювала Гете в період роботи над «Прафаусгом». У цей час він дружив із містиком і проповідником Лафете ром (1741 — 1804), автором праць із фізіономіки, в якому, зрештою, поет скоро розчарувався.

біля колодязя

Написано до 1775 р.

Тепер іди на покриття, /На привселюдне каяття. — Покриток водили в церкву і ставили на видному місці в рядюжаній сорочці. Гете домігся заборони цього звичаю у Веймарському герцогстві в- 1786 р.

...То хлопці зірвутьз неї вінця. /А ми їй — січки під ворітця. — В давнину в Україні дівчатам, що «не доносили вінка» до шлюбу, ворота вимазували дьогтем.

БІЛЯ МІСЬКОГО МУРУ

Написано до 1775 р.

Mater dolorosa — скорботна мати (латин,) — зображення Богородиці Марй біля хреста » простромленими мечами грудьми.

ніч

Написано* в основному 1800р. (Перші сорок рядків відносяться до 1775 p.).

То вже по жилах жбуха, ffc /Вогонь Вальпуржиної ночі... — Вальпурга (або Вальпургія) була англійська черниця, Ігуменя одного баварського монастиря у VIII ст.; день її святкували першого травня, і це свято злилося з давнішими поганськими весняними обрядами (пори ніч проти Івана Купала). Цієї ночі відьми й чаклуни нібито справляють свій шабаш; топі ж відкриваються сховані в землі скарби. В російській перекладацькій традиції, починаючи з Б. Губера, закріпилась назва «Вальпургиева ночь», нібито efr чоловічого імені «Вальпургій».

Катрусю, чом /Стдии смерком /Покій вікнам... — Початок якні запозичений із Шекспірового «Гамлета» (пор. пісню ОфеліІ).

Розпроклятущцй щуролове! — Щуролов (Rattenfenger von Haseln) — персонаж із німецької народної казки, який нібито своїм співом принаджував мишей і пацюків, а одного разу звабив за собою І всіх дітей міста Гамельна, де йому не заплачено грошей за виведення пацюків.