Слава ЗСУ!

Поліція б зі мною не змагалась, /А карний суд — то іниш річ. — Мефістофель боїться карного судочинства, бо воно супроводжувалось релігійними обрядами.

СОБОР

Написано до 1775 р.

Dies irae, dies ilia /Solvet saeclum infavilla. — «День гніву, той день оберне світ у попіл». Ці і дальші латинські співи — уривки з церковного гімну про страшний суд (ХШ ст.), включеного в католицький реквієм (службу по вмерлому).

Judex ergo sum sedebit, iQuidquid latet, adparebit, /Nil inultum remanebit, — «Коли возсяде Вишній Судія, виявиться все приховане, ніщо не лишиться без покари» (латин,).

Quid sum miser tunc dicturus іQuem patronum rogaturns, /Cum vix Justus sit securus? — «Що казати тоді мені, окаянному, у кого благати захисту, коли і праведник непевний у спасінні?» (Латин.),

ВАЛЬПУРЖИНЛ НІЧ

Писано 1797 — 1801 pp., остаточно оброблено 1806 р.

Шірке і Еленд — двоє сіл під горою Брокен, на якій, за народним повір’ям, відьми справляли свій шабаш.

Чи вогника блудного нам гукнути? — Блудні вогні вважались слугами нечистої сили, бо заманювали подорожнього в багно або в провалля (пор. потерчата в українській демонології).

Онде бескети носаті /Захропіли, лігши спати, — Дві високі гранітні скелі біля села Шірке звуться Хропуни,

... Сів УрІан на трон із скал — Уріан — нижньонімецька назва чорта.

Старенька Баубо в стороні /Одна трюхика на свині — Баубо — мамка богині Деметри (Церери), що розважала богиню непристойними жартами, коли та сумувала за своєю дочкою Персефоною (Прозерпиною), заведеною Плутоном у підземне царство. Це єдиний у цій сцені персонаж із античної міфології; Гете зробив із неї старшу над відьмами (замість німецької фрау Голле або Берти).

Ти кудою ішла? /Мимо Ільзешитайна. — Ільзенштайн — скеля над рікою Ільзою з того боку Брокена; згідно з народною легендою, в ній живе принцеса Ільза, коханка імператора Генріха II. (Пор. вірш Гейне «Я звуся принцеса Ільза...»).

Чарівна масть одваги дасть... — За середньовічним повір’ям, відьми мазалися спеціальною чарівною мастю, перш ніж летіти на Лису гору.

Дорогу Фоланду! Гей, люба чернь, роздайсь! — Фоланд (Foland, Volland) —середньовічна німецька назва чорта.

Яка Ліліт? /Адама периш жінка. — За кабалістичним міфом, Адам ще до Єви мав створену одночасно з ним дружину Ліліт, яка вбила сплоджених ним

дітей. За це її Бог прокляв І обернув у демонічну істоту, опановану невситимою німфоманією.

Прокщофантазміст «за до провидець», від грецького proctos — зад і

phantasma —видіння. Під цим іменем Гете виводить тут свого літературного противника, берлінського видавця й письменника-просвітника КрістіанаФрідріха НіколаІ (1733 — 1811). У своїй доповіді на засіданні берлінсько? Академії наук 1799 р. НіколаТ заявив, що вилікувався від галюцинацій за допомогою п\'явок, які він ставив собі на сідниці.

...Як він в млині своїм старім... — Під «старим млином» слід розуміти журнал НіколаІ «Die allgemeine deutsche Bibliothek» (1765 — 1806).

/ мудрі ми—а в Тегелі привиддя — Те гель — маєток відомого німецького лінгвіста В. Гумбольдта (1767 — 1835), де нібито водилися привиди. В своїх статтях НіколаТ докладно описав, як ті привиди страшили його 1797 р.