Слава ЗСУ!

А чара ця тобі страшна?

Відьма розмикає круг. Фауст виходить.

Відьма Ну, доброго здоров’я пивши! Мефістофель (до Фауста)

Тепер ходім! Тобі потрібен рух!

(До відьми).

Коли від мене ждеш яких послуг,

То нагадай, на шабаш прилетівши.

Відьма

Ось пісня вам! Коли її співать,

То буде лік вас краще пробирать.

Мефістофель

Тепер іди мерщій за мною,

Спітнієш добре, й міць напою

Пройме істоту всю, не знаючи заслон.

А там навчу тебе я благородній ліні —

І скоро вчуєш ти в солодкому томлінні, Як грає у тобі скакунчик Купідон.

Фауст

Дай в дзеркало іще раз подивиться На тую жінку казкову!

Мефістофель

Ні, ні! Чекай, усім жінкам цариця До тебе прийде наяву.

(Стиха).

Тепер, з тим хмелем у голівці,

Гелену вбачиш в кожній дівці.

НА ВУЛИШ

Фауст. Маргарита проходить мимо. Фауст

Гарна панно! Не відмовте ьг честі, Дозвольте вас додому провести..

Маргарита

Не панна я, й не гарна я,

Додому втраплю і сама.

(Випручалась І пішла).

Фауст

Їй-Богу, чарівне дитя!

Таких не бачив за все життя. Цнотлива, скромна — ангел кругом,

І трохи з перцем, заразом.

Корали уст, рум’янець щік —

Я не забуду їх повік!

Очиці опустила вниз —

Аж серце пройняла навкрізь.

А як відрізала мені...

Я в неї просто в полоні*.

Увіходить Мефістофель.

Фауст Ти мусиш дівку ту підмовить!

Мефістофель

Яку?

Фауст Та ту, що ось пройшла. Мефістофель Вона приходила на сповідь,

Тут у священика була;

У сповідальню я прокравсь —

Вона невинна, я дізнавсь.

Ходила на сповідь задарма;

Над нею в мене влади нема.

Фауст Уже за чотирнадцять їй.

Мефістофель Говориш ти, мов Ганс Ласій,

Що на всі любі квітки жадний 1 думає, що кожна честь 1 ласка лиш для нього єсть;

Цей шлях бува часом трудний.

Фауст Пане магістре Похвальний,