Слава ЗСУ!

На контратаці Тόбі приєднався до нападу, прийняв передачу, та далі не пішов, віддав на фланг, а там лівий півзахисник не встиг до м’яча, і той пішов на кутовий. Опинитися в такій штовханині поряд з Вадимом – ото пощас-тило. Потім нікому не доведеш і сам знати не будеш, хто тобі ліктем в облич-чя поцілив. Але на другому поверсі Тόбі таки вдалося стрибнути вище Вадима й обіграти кіпера – м’яч пролетів поряд із його рукою.

У протистоянні Вадим – Тόбі 0:1 накористь Тόбі.

Після забитого голу Тόбі сподівався на заміну, розслабився, думав дограє до кінця першого тайму, та сяде на лаву. Команда теж відчула, що перемога вже в кишені, тому далі грала на збереження результату. Значна перевага у володінні м’ячем додавала впевненості. А Тόбі це додало ще й нахабства, захотілося навіть подражнити Вадима. Просто перевірити на що він готовий піти.

Тільки команда почала комбінацію, що мала закінчитися на Тόбі, він вже знав, що зараз буде пенальті. Коли Тόбі з м’ячем наблизився до Вадима, той поставив корпус, а потім якось різко розвернувся. Тόбі саме збирався прокинути м’яч другому нападнику, як опинився на газоні. Арбітр вказав на точку.

Тόбі сам пішов забивати другий гол.

Перший тайм завершився 0:2 на користь Тόбі.

Під час перерви Тόбі ще раз відтворив усі Вадимові витівки на полі, та аж тільки тоді зрозумів, що він його намагається травмувати, і не так як сам колись – під тиском суперника, нагло у відкриту, щоб особисто докластися до спричиненого болю. Ще в пам’яті спливла їхня розмова про травми, Таню та суперників, які впродовж матчу провокують сильнішого за себе супротив-ника на помилку, і добре, що досі йому такі не траплялися. Бо Вадимова неспортивна поведінка на полі крім жалю, більше нічого не викликала.

Невже він думав, що Тόбі так само вразливий до впливу Тані – так полякала трішки і все, а вже Тόбі знає як впоратися із подразником нервів на полі.