Слава ЗСУ!

381] Лави обходячи всі, вони зброю веліли міняти,

382] Кращий щоб кращу дістав, а гіршим лишилася гірша.

383] А як круг тіла усі одягнулись блискучою міддю,

384] Рушили в бій, їх ряди Посейдон вів, землі потрясатель.

385] Пагубний меч довголезий в могутній тримав він правиці,

386] Схожий на блискавку; з ним неможливо змагатись людині

387] В битві смутливій: страхом-бо кожного він уражає.

388] З другого боку, й троян шикував осяйливий Гектор.

389] Розпочали бойове між собою, нещадне змагання

390] Сам Посейдон темнокудрий і смертний осяйливий Гектор -

391] Цей із троянами йшов, а той заступавсь за аргеїв.

392] Море здіймало до самих човнів і наметів аргейських

393] Хвилю шумливу, - війська із оглушливим сходились криком.

394] Та ні морськії вали не б'ють так об сушу бурхливо,

395] Гнані з безкрайого моря нестримним Борея диханням,

396] Ні між ущелин гірських не гуде з таким шалом страшенним

397] Полум'я хиже, пожар лісовий роздуваючи буйно,

398] Ні вітровій не шумить так в широколистому вітті

399] Дужих дубів, коли із страшним він бушує завзяттям, -

400] Як закричали жахливо трояни тоді і ахеї

401] Криком нестямним, одні проти одних рушаючи в битву.

402] Стрівшись лицем до лиця із Бантом, осяйливий Гектор

403] Перший на нього метнув свого гострого списа й не схибив,

404] В груди потрапив йому, де два ремені сходились разом, -

405] Щит на однім, меч срібноцвяхований висів на другім, -

406] Ніжнеє тіло вони захистили. Розгнівався Гектор,

407] Бачачи, що надаремно із рук його зброя злетіла,

408] І відступив до друзів своїх, уникаючи смерті.

409] Лиш обернувсь він, як в нього великий Еант Теламоній

410] Каменем кинув, із тих, що були кораблям за підпору, -

411] їх у бійців під ногами валялось багато, - і втрапив

412] Гектору в груди, якраз над обідцям щита, біля шиї, -

413] З розмаху кинутий, дзиґою він на льоту закрутився.

414] Як під ударом Зевсовим, вирваний геть із корінням,

415] Падає дуб, і навколо розноситься сірки огидний

416] Запах, і той, хто це зблизька побачить, одразу втрачає

417] Дух відваги, бо блискавки Зевса для всіх небезпечні, -

418] Так же і Гектора сила на землю, у порох, упала.

419] Списа він виронив з рук, навалилися зверху на нього

420] Щит і шолом. Забряжчали міддю узорною лати.

421] З криком звитяжним підбігли до нього синове ахеїв,

422] Взяти надіючись тіло, і сипали в нього списами

423] Частими. Але ніхто не здолав поводатаря люду

424] Вцілить мечем, ані списом, - хоробрі його оточили

425] Полідамант і славетний Еней, Агенор богосвітлий,

426] І Сарпедон, полководець лікіян, і Главк бездоганний.

427] Інші до нього також не були неуважні й щитами

428] Огородили круглястими. Гектора взявши на руки,

429] Товариші його винесли аж до запряжених коней

430] Бистрих, що разом з візничим і повозом ясноузорним

431] Ззаду стояли, оподаль війни і жорстокої битви.

432] Славного мужа, що тяжко стогнав, повезли вони в місто.

433] От досягли вони броду ріки струменистої, Ксанту,

434] Вирами славного, що породив його Зевс несмертельний, -

435] Там його, з повоза знявши, на землю поклали й водою

436] Геть облили. Він зітхнув, і розплющились очі у нього;

437] Ставши навколішки, кров почав він випльовувать чорну.

438] Знову, проте, на землю упав, і ясні його очі

439] Темная ніч обняла: ще оглушений був він ударом.

440] Щойно уздріли аргеї, що Гектор подався із поля,

441] Кинулись ще запальніш на троян, всю згадавши відвагу.

442] Перший із воїв тоді син Ойлея, Еант прудконогий,

443] Раптом набігши, загостреним Сатнія списом ударив, -

444] Німфа-наяда його бездоганна родила Енопу,

445] Що із стадами пастушив на березі Сатніоенту.

446] Близько підскочивши, списом славетний нащадок Ойлея

447] В пах його вдарив, і впав той на землю. Над вбитого тілом

448] Вої троян і данаїв зіткнулися в битві страшенній.

449] Полідамант списоборець за вбитого месником вийшов,

450] Парость Пантоя; він праве плече Протое'нору ранив,

451] Синові Ареїліка, плече простромив йому наскрізь

452] Спис величезний, і впав той, руками хапаючи землю.

453] Полідамант з похвальбою великою голосно крикнув:

454] «Ні, недарма, як видно, з міцної руки Пантоїда,

455] Духом великого мужа, цей. спис полетів мідногострий!

456] В тіло прийняв його нині один із аргеїв. Як видно,