Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Іліада. Одіссея

86] Скочили з місць і, чаші піднявши, її привітали.

87] Інших минувши, проте, в гарнолицьої діви Феміди

88] Чашу взяла вона, та-бо назустріч їй кинулась перша

89] І, до богині озвавшись, промовила слово крилате:

90] «Геро, чого ти прийшла? Ти наче налякана дуже!

91] А чи не Кроносів син налякав тебе так, чоловік твій?»

92] Відповідаючи, білораменна їй мовила Гера:

93] «Ти не розпитуй, Фемідо, про це. Сама-бо ти знаєш,

94] Серце у нього яке - і суворе, і високодумне.

95] Учту почни із богами, однаково кожному рівну,

96] Й серед безсмертних тоді ти почуєш, яке безголів'я

97] Зевс нам готує. Ніхто із безсмертних і смертного люду,

98] Думаю я, не радітиме з цього у серці своєму,

99] Хоч би й який він сьогодні не був на цій учті веселий».

100] Мовила так і сіла на місце володарка Гера.

101] Всі тут обурились, в Зевсовім домі, боги. Усміхалась

102] Гера губами, чоло ж над чорними в неї бровами

103] Не прояснилось, і мовила так, закипаючи гнівом:

104] «От ми дурні, нарікаємо так безрозсудно на Зевса!

105] Марно до нього підходим, його намагаючись словом

106] Стримать чи силою. Він же байдуже сидить собі одаль,

107] Нас і не бачить, себе над всіма він богами вважає

108] Вищим могуттю своєю і владою беззаперечно.

109] Тим-то й терпіть усе лихо, яке він кому посилає.

110] От уже й нині, здається, нещастя Арея спостигло -

111] То ж Аскалаф, його син, із смертних усіх найлюбіший,

112] В битві поліг, - велетенський Арей величавсь його батьком».

113] Мовила так, і Арей, по міцних своїх стегнах руками

114] Ляснувши, аж розридався уголос і в розпачі скрикнув:

115] «Не прогнівіться на мене, Олімпу осельники вічні,

116] Як до ахейських човнів поспішу я за сина помститись,

117] Хоч би й судилось мені, побитому Зевсовим громом,

118] В поросі, змішанім з кров'ю, між трупів на полі валятись!»

119] Мовивши так, наказує Жахові й Остраху коні

120] Він запрягати, а сам одягає озброєння світле.

121] Мабуть, з новою, ще більшою злобою й гнівом страшнішим,

122] Ніж перед тим, був би вибухнув Зевс на богів олімпійських,

123] Але Паллада Афіна, злякавшись за долю безсмертних,

124] Кинулась враз до порога із крісла, в якому сиділа,

125] Миттю зірвала шолом з голови, а з плечей у Арея

126] Щит його й, вирвавши з рук, поставила мідного списа

127] Набік і з словом звернулася до роз'ярілого бога:

128] «Ти збожеволів, пропав ти, шалений! Чи є іще в тебе

129] Вуха, щоб слухати? Наче ти й розум, і сором утратив!

130] Наче не чув ти, що білораменна казала нам Гера,

131] Від олімпійського Зевса недавно сюди повернувшись?

132] Чи захотілось, самому багато ще лиха зазнавши,

133] Знов на Олімп силоміць повернутися в смутку гіркому,

134] Ще й на інших безсмертних тяжкого накликати лиха?

135] Зевс-бо відразу ж ахеїв покине й троян веледумних

136] І на Олімп поспішить, щоб на нас свою лютість зігнати,

137] І похапає підряд, чи винний хто є, чи невинний!

138] Тим-то облиш, тобі раджу, свій гнів за убитого сина!

139] Скільки від сина твого і міццю, й руками не гірших

140] Вже полягло, а ще скільки поляже! Адже неможливо

141] Всі покоління, людський увесь рід врятувати від смерті!»

142] Мовивши, в крісло садовить вона роз'ярілого бога.

143] Гера ж покликала вийти із дому в той час Алоллона

144] Й разом Іріду, вісницю бистру богів олімпійських,

145] І, до обох їх звертаючись, мовила слово крилате:

146] «Зевс наказав вам обом якнайшвидше з'явитись на Іду.

147] Отже, з'явившись туди й перед Зевсовим ставши обличчям,

148] Все учиніть, що накаже він вам і чого зажадає».

149] Мовила так і, назад повернувшись, володарка Гера

150] Сіла у крісло. Ті ж двоє, схопившись, у путь подалися.

151] Іди діставшись багатоджерельної, матері звірів,

152] Широколунного Зевса знайшли, що сидів на вершині

153] Гаргару, - хмара його запашна, мов вінок, огортала.

154] Разом удвох підійшли й перед Зевсом вони хмаровладним

155] Стали. А він, побачивши їх, не розгнівався серцем:

156] Скорий-бо послух явили вони його любій дружині,

157] І до Іріди він першої слово промовив крилате:

158] «Швидше біжи, прудконога Ірідо, звістити наказ мій

159] До владаря Посейдона, - вістунко, не будь неправдива!

160] Скажеш йому, щоб негайно війну він і січу облишив

161] І повертався на збори богів або в море священне.

Попередня
-= 120 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар