Слава ЗСУ!

730] Та не здолав, тільки трошечки зрушив його над землею

731] Й ногу підставив йому. Упали на землю обидва

732] Поряд один біля одного й пилом тіла забруднили.

733] Скочили б зразу вони і втретє боротися стали б,

734] Та підвівся Ахілл і такими їх стримав словами:

735] «Годі змагатися вам! Не трудіть свої сили так тяжко!

736] Перемогли ви обидва, й однакова вам нагорода.

737] Тож одійдіть, щоб і інші могли позмагатись ахеї».

738] Мовив він так, і послухали мови тієї обидва,

739] І відійшли, й, обтрусивши весь пил, одягнули хітони.

740] А Пелеїд бігунам швидконогим поклав нагороди:

741] Ковану з срібла кратеру велику, що шість уміщала

742] Мір, і красою рівної їй не було ще на світі, -

743] Так сідонські митці чудово її змайстрували,

744] А фінікійські мужі повезли через море імлисте,

745] В гавань зайшли і Тоантові тут віддали в подарунок.

746] Син же Язона Евней Патроклові дав ту кратеру

747] Викупом за Лікаона, славетного сина Пріама.

748] Нині поставив Ахілл як першу її нагороду

749] Мужу, що вийде найшвидшим у гонах на честь його друга.

750] Другому - рослий, годований бик в нагороду мав бути,

751] В дар же останньому - золота визначив він півталанта.

752] Став між аргеїв Ахілл і слово таке до них мовив:

753] «Встаньте, хто хоче також і цю нагороду здобути!»

754] Мовив він так, і Еант, син Ойлеїв, підвівсь, прудконогий,

755] Встав Одіссей велемудрий і Нестора, віком старого,

756] Син Антілох, що молодь усю подолав бистротою.

757] Стали всі поряд. Мету показав їм Ахілл богорівний.

758] Кинулись бігти вони. Попереду всіх опинився

759] Зразу ж Еант, а за ним Одіссей поспішав богосвітлий

760] Зовсім близенько, як ткаля ставна тримає мотушку

761] Перед грудьми, руками її притягнувши, тоді як

762] Нить крізь основу вона пропускає, тримаючи близько

763] Перед грудьми, - Одіссей за Еантом летів так же близько,

764] В слід попадаючи швидше, ніж курява з нього здіймалась.

765] Біг так за ним Одіссей богосвітлий і дихав жагуче

766] Над головою його. Гукали навколо ахеї,

767] Бачачи рвійність таку, й бадьорили його до звитяги.

768] А як кінчалися гони, звернувсь Одіссей богосвітлий

769] До ясноокої діви Афіни у серці своєму:

770] «Зглянься, богине, і доброю будь помічницею в гонах!»

771] Мовив він так із благанням, і вчула Паллада Афіна, -

772] Легкість дала і рукам, і ногам, і цілому тілу.

773] Вже добігали вони, і близько була нагорода,

774] Раптом Еант послизнувсь, - перешкоду вчинила Афіна! -

775] Він на лайно наступив, що ревучі бики залишили,

776] В пам'ять Патрокла Ахіллом зарізані, бистрим на ноги.

777] В ніздрі Еанту і в рот лайно натовклося бичаче.

778] Отже, кратеру незламний здобув Одіссей богосвітлий,

779] Першим прибігши, бика ж одержав Еант світлосяйний.

780] Встав він, руками за роги бика ухопив польового,

781] Виплюнув з рота лайно і так до аргеїв промовив:

782] «Горе! Та сама, мабуть, мені сплутала ноги богиня,

783] Що Одіссея, як мати, давно береже й доглядає!»

784] Мовив він так, і на вигляд його всі навкруг засміялись.

785] А Антілох, здобувши останню лише нагороду

786] І усміхаючись, слово таке до аргеїв промовив:

787] «Знаєте, друзі, й самі ви те, що вам зараз скажу я.

788] Старших роками людей і понині шанують безсмертні.

789] Не набагато Еант, але трохи старіший за мене,

790] Цей же - із давнього роду, з давніше народжених смертних.

791] Тож Одіссей ще, як кажуть, бадьорий старий, і ахеям,

792] Крім лиш Ахілла, у швидкості з ним змагатися важко».

793] Мовив він так в похвалу прудконогому сину Пелея.

794] Відповідаючи, так Ахілл йому тут же промовив:

795] «Без нагороди хвала не лишиться твоя, Антілоху,

796] Щирого золота нині ж додам я тобі півталанта».

797] Мовлячи так, дав дарунок йому, - й той прийняв його радо.

798] Виніс тоді син Пелеїв Ахілл довготінного списа

799] І перед зборами поряд поклав із щитом і шоломом -

800] Всю Сарпедонову зброю, зняту із нього Патроклом.

801] Став між аргеїв тоді і слово таке до них мовив:

802] «Найкмітливіших мужів викликаємо двох - всеоружно,

803] З гострою міддю в руках, що тіло навиліт проймає,

804] Вийти і перед всіма у збройне вступити змагання.

805] Хто супротивнику перший прекрасного тіла торкнеться,

806] Списом крізь лати пройме і чорної крові наточить, -