Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Іліада. Одіссея

Учту - ті смажили м'ясо, а ті на рожен настромляли.

Вгледівши щойно гостей, назустріч юрбою побігли,

35] Руки піднявши, вітали і сісти за стіл запросили.

Перший Несторів син Пісістрат підійшов до них близько,

Взявши за руки, привітно обох запросив їх до гурту

Сісти на руна овечі м'які на піску прибережнім

Поряд із батьком старим і братом своїм Фрасімедом,

« Дав по куску їм утроби й налив їм вина в золотії

Келихи, потім з вітанням звернувсь до Паллади Афіни,

Зевса-егідодержавця дочки, і промовив до неї:

«Гостю-чужинче, тепер поклонись Посейдону-владиці,

Ви-бо, прибувши до нас, на честь його учту застали.

45] Потім, з молитвою сам узливання як слід сотворивши,

Дай і супутнику келих з вином, наче мед той, солодким,

Щоб узливання і він сотворив, - безсмертним, гадаю,

Молиться й він, - у богах-бо є кожній людині потреба.

Він і молодший за тебе, мені ж він неначе ровесник, -

50] Тим-то тобі золотий і подам я першому кубок».

Так він сказав і вручив вина їй солодкого келих.

Втішив богиню Афіну розсудливий муж справедливий

Тим, що їй першій подав з золотого напитися кубка.

Потім вона почала Посейдона-владику благати:

35] «Вислухай нас, Посейдон-землевладче, й молитви цієї

Не відкидай, щоб усе, чого просимо в тебе, здійснилось.

Нестору передусім і синам його щастя пошли ти

Й іншим подай пілосянам ласкаву свою нагороду

За гекатомби розкішні, для тебе принесені щиро.

Дай ще мені й Телемаху вернутись щасливо, здійснивши

Те, по що їхали ми на швидкім кораблі чорнобокім».

Так помолилась вона й узливання сама сотворила,

Потім чудовий дала Телемахові келих дводонний,

І помолився так само улюблений син Одіссеїв.

65] М'ясо найкраще тим часом спекли і з рожен познімали,

Кожному пайку дали, й почалась у них учта розкішна.

Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили,

Нестор, їздець староденний, з таким до них словом звернувся:

«Саме тепер нам найкраще гостей розпитати й дізнатись,

70] Хто вони, - після того як в їді уже втіхи зазнали.

Хто ви, чужинці? Відкіль шляхом ви пливете вологим?

В справі якій чи так, навмання, ви блукаєте морем,

Наче розбійники ті, що гасають по водних просторах,

Важачи власним життям і біду несучи іноземцям?»

75] В відповідь мовити сміло почав Телемах тямовитий, -

В груди сама-бо Афіна відваги йому доложила,

Щоб розпитати старого він міг про відсутнього батька,

Щоб між людей і для себе міг доброї слави набути:

«Несторе, сину Нелеїв, велика ахеїв пошано!

80] Звідки ми, нас ти питаєш? Тож зараз тобі відповім я.

Ми прибули із Ітаки, з-під схилів Нейону лісистих.

Те ж, про що маю сказать, - не громадська то річ, особиста.

їхав сюди про свойого я батька вістей розпитати,

Про Одіссея, в біді витривалого, - він-бо з тобою

85] Трою колись воював і зовсім спустошив те місто.

А щодо інших усіх, що з троянцями бились, то добре

Знаємо ми, де і хто з них загинув печальною смертю,

Тільки загибель його невідомою робить Кротон.

Ясно ніхто ще не міг розказати нам, де він загинув -

90] На суходолі упав, переможений десь ворогами,

Чи у безодні морській потонув він між хвиль Амфітріти.

Отже, тепер до твоїх припадаю колін, чи не зволиш

Розповісти про печальну загибель його: чи на власні

Очі ти бачив її, чи, може, від іншого чув ти

95] Мандрівника, - на недолю-бо мати його породила.

Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом'якшуй нічого,

А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося.

Щиро благаю: якщо Одіссей, мій отець благородний,

Виконав слово яке, тобі обіцявши, чи діло

100] В краї троянськім, де стільки, ахеї, ви горя зазнали,

Все це сьогодні згадай і щиру скажи мені правду».

В відповідь Нестор, їздець староденний, промовив до нього:

«Друже мій, ти нагадав про напасті мені, що їх стільки

В краї ми тому, ахеїв сини нездоланні, зазнали

105] В час, коли гнались по морю туманному із кораблями

В мандрах за здобиччю скрізь, куди вів нас Ахілл за собою,

Чи коли місто велике Пріама-вождя переможно

Ми воювали, - із нас-бо найкращі в той час полягли там.

Там Еант войовничий лежить, поліг і Ахілл там,

110] Там і Патрокл, лише до безсмертних подібний порадник,

Там же і любий мій син, Антілох безстрашний і дужий,

Попередня
-= 232 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 6.

Останній коментар

Лана 15.08.2017

Рассказ не очень то и интересный... Но тот кто любит приключения и историю, тому
точно понравиться. Мне и моему классу это задала читать моя любимая учительница
по укр. лит. и что тут сказать. Суть понятна, но запомнить все эти необычные фразы и
имена на первый раз будет сложновато. При том, что это всё должно быть на тесте по
литературе. Ух, надеюсь всё пройдёт гладко...


Хтось 22.07.2017

Вообще непонимаю в чом смысл рассказа?


Софія 10.07.2017

Цей твір я читала ще у шкільні роки, потім у старшому віці, не дуже мені сподобався
він. А зараз, щоб не марнувати часу, заходжу на https://bookinist.com.ua/ читаю
рецензіїї та обираю книгу, а може навіть і купую на томуж сайті.


Додати коментар