Слава ЗСУ!

525] З грюкотом впав він на землю, аж зброя на нім забряжчала.

З сином своїм ясночолим напав Одіссей на передніх,

І почали їх списами й дволезими сікти мечами.

Всіх би побили й позбавили їх повороту додому,

Коб не Афіна, Зевса егідодержавного донька.

530] Крикнула лунко вона і всіх зупинила відразу:

«Гей, зупиніть, ітакійці, війну між собою жахливу!

Годі вам кров проливать, розходьтеся всі якнайшвидше!»

Мовила це їм Афіна, і острах блідий огорнув їх.

Перелякалися так, що з рук у них випала зброя, -

535] Падало все в них на землю, коли їх богиня гукала.

Бігли до міста усі, щоб тільки життя врятувати.

Страшно крикнув ясний Одіссей, у нещастях незламний.

Ввесь він напруживсь і кинувсь, немовби орел з височіні.

Блискавку димно-сірчану метнув тоді з неба Кроніон,

540] Впала під ноги вона громовержця дочці ясноокій.

До Одіссея звернулась тоді ясноока Афіна:

«О Лаертід богорідний, удатний на все Одіссею!

Годі, кінчай вже війни усім осоружної розбрат,

Щоб громозвучного Зевса Кроніона більш не вгнівити».

545] Так сказала Афіна, і радо її він послухав.

Потім у клятвах надійних уклала між ними угоду

Зевса егідодержавного донька, Паллада Афіна,

Ментора вигляд прибравши, з ним постаттю й голосом схожа.

ПРИМІТКИ

ПІСНЯ ПЕРША

[Арабськими цифрами позначена нумерація рядків (віршів), римськими - пісні поеми. У квадратних дужках - номера сторінок видання]

2. Столиця троян - Іліон, або Троя. Про події десятого, останнього року боротьби за Іліон розповідається в «Іліаді» Гомера.

8. Гелій, або Геліос - бог сонця, Гіперіон - той, що ходить над нами (Геліос іменується так за ім'ям свого батька).

10. «.../ нам розкажи...» - Цими словами поет визнає, що й до нього існували перекази про пригоди Одіссея. Про попередників Гомера Арістотель так говорить у своїй «Поетиці» (IV): «До Гомера ми не можемо назвати нічиєї такого роду поеми, хоч, напевно, їх було багато».

11. «Інші...» - ахейські вожді, що воювали під Троєю. Про їх пригоди розповідала епічна поема «Повернення», яка не збереглася.

25. Гекатомба - жертва богам, яка складається із ста биків або овець; означає також взагалі багату жертву, в переносному розумінні - величезні жертви (війни, терор, пошесті).

35. Атрід - тобто син Атрея, Агамемнон, якого по поверненні з Трої, за переказом, убила його дружина Клітемнестра у змові з своїм коханцем Егістом. Розповідь про цю змову та про помсту Агамем-нонового сина Ореста (див. І. 35 і 40) лежить в основі драматичної трилогії Есхіла «Орестея». Іменування за предками батьківської лінії (так звані патроніміки) в гомерівську епоху свідчать про сталість патріархального укладу, що прийшов на зміну давньому матріархатові.

38. «Світлий дозорець» - епітет Гермеса, гр. аргейфонтес - дослівно - світлосяйний, бистрий, за іншими - губитель світла; пізніша народна етимологія цього епітета Гермеса, бога вітру і дощів, що затьмарюють чисте небо, дала початок переказу про вбивство Гер-месом Аргоса, і самому епітетові надано значення «аргосовбивця».

[509]

44. «Ясноока Афіна» - власне, з ясно-синіми, гострозорими, видючими і вночі, як у сови, очима, що наводять острах своїм блиском. Цей рядок не раз повторюється пізніше, часом з незначними змінами, як авторська репліка перед початком мови Афіни. Аналогічні повторення реплік і окремих уривків тексту часто траплятимуться далі як своєрідний засіб епічної розповіді або як зроблена з тою чи іншою метою пізніша вставка.

50. «...на ... пупі широкого моря» - тобто на острові посеред моря.

52. «Згубного донька Атланта» - німфа Каліпсо.

58. «...дим, що над рідним підноситься краєм...» - Відгук цих слів Гомера та старогрецького прислів'я - «Дим вітчизни нам любіший, ніж вогонь на чужині», - позначається в аналогічному вислові римського поета Овідія «Еі гашш раїгіае сіиісіз» («Понтійські послання»), в словах Чацького «И днм отечества нам сладок и приятен» (О. Грибоєдов, «Лихо з розуму»), в поезії Лесі Українки «Дим» - «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий», в одному з сонетів М. Зерова - «Там зноситься Ітаки синій дим».

61-62. «Одіссей... одвертаєшся й досі...» - гра слів, що відтворює відповідну гру слів оригіналу.