Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Я, робот

— Так.

— Вибачте, але іншої ради не було. Коли нас викликали на Гіпербазу, я здогадувався, що з модифікованими Несторами щось негаразд. Але що було робити? Я не міг всього розповісти під час подорожі сюди, хоч і хотілося, бо я не був упевнений. А ця модифікація надсекретна.

— Мені могли б сказати, — пробурмотіла Келвін. — “Ю. С. Роботс” не мала права втручатись у позитронний мозок без згоди роботопсихолога.

Богерт підняв брови й зітхнув:

— Сьюзен, ви все одно не змогли б вплинути на них. Такі справи уряд вирішує сам. Він хоче мати гіператомний двигун, а фізикам для цього потрібні роботи, які б не заважали працювати. Вони повинні були одержати їх, навіть якби для цього довелося пожертвувати Першим законом. Ми визнали, що таке, з точки зору конструкції, можливо, а фізики присяглися, що їм вистачить дванадцяти роботів, що їх використають тільки на Гіпербазі й знищать відразу, як буде готовий гіператомний двигун. Вони запевнили, що буде вжито всіх застережних заходів. I наполягли на секретності — от і все.

— Я б подала у відставку, — процідила доктор Келвін.

— Це б не допомогло. Уряд пропонував фірмі скажені гроші і пригрозив прийняти закон про заборону роботів, якщо ми відмовимося. У нас ні тоді не було виходу, ні тепер його нема. Якщо просочиться інформація, погано буде і Келлнеру, і уряду. А найгірше — фірмі “Ю. С. Роботс”.

Келвін пильно подивилася на нього:

— Пітере, невже ви не второпаєте, про що йдеться? Невже ви не розумієте, що означає робот без Першого закону?

— Я знаю, що це означає, не дитина. Повну нестабільність і цілком певне розв’язання рівнянь позитронного мозку.

— Це якщо говорити мовою математики. А спробуйте перекласти це на мову психології. Нормальне життя, Штере, свідомо чи несвідомо не терпить насильства. А коли ще насильство йде від нижчих істот, нетерпимість посилюється. Фізично, а деякою мірою і розумово, робот, будь-який робот, стоїть вище за людину. Що ж його тоді тримає в шорах? Тільки Перший закон! Без нього будь-яка ваша команда може спричинитися до вашої смерті. Нестабільність! Ви так не гадаєте?

— Сьюзен, — майже весело сказав Богерт, — я припускаю, що цей комплекс Франкештейна, про який ви говорите так захоплено, має під собою ґрунт, тому Перший закон стоїть на першому місці. Але цей закон, повторюю, не зовсім відкинуто, його лише трохи видозмінено,

— А як щодо стабільності мозку? Математик випнув губи.

— Зменшується, звичайно. Але в безпечних межах. Перших Несторів прислали на Гіпербазу дев’ять місяців тому, і досі нічого поганого не сталося. I навіть цей випадок викликає тривогу лише за розголошення таємниці, а не за безпеку людей.

— От і добре. Почекаємо ранкової наради.

Богерт чемно провів її до дверей і за спиною в неї скорчив красномовну міну. Він не збирався змінювати своєї думки про неї, як про нудну й метушливу невдаху.

Думки ж Сьюзен Келвін були далекі від Богерта — вона давно викреслила його із своїх списків, як слизьку й запопадливу істоту.

Джеральд Блек рік тому захистив дипломну роботу з фізики поля і, як і все його покоління фізиків, став працювати над проблемою гіператомного двигуна. Зараз він вносив і свою помітну частку в загальну напружену атмосферу наради. У білому, в плямах халаті, він був упертий і ні в чому не впевнений. Його притлумлена енергія вимагала виходу, а нервово сплетені пальці, здавалося, могли зігнути залізний прут.

Поряд з ним сидів генерал-майор Келлнер, навпроти — двоє представників “Ю. С. Роботс”.

— Мені сказали, — заговорив Блек, — ніби я останнім бачив Нестора-10 перед тим, як він зник. Як я розумію, ви саме про нього питаєте?

Доктор Келвін зацікавлено глянула на нього:

— Ви так говорите, молодий чоловіче, ніби не зовсім упевнені. Це достеменно, що ви останнім бачили Нестора?

— Він працював зі мною, пані, над генераторами поля і справді був зі мною того ранку. Не знаю, чи хто-небудь бачив його з полудня. Принаймні ніхто не говорить про це.

— Гадаєте, хтось приховує щось?

— Я цього не кажу. Але не певен і того, що вся вина має падати на мене.

Його чорні очі палахкотіли.

— Тут не йдеться про звинувачення. Робот діяв так, як він сконструйований. Ми просто хочемо його знайти, містере Блек, тож давайте все інше відкладемо вбік. Так-от, якщо ви працювали з цим роботом, то, очевидно, знаєте його краще, ніж будь-хто. Чи не помітили ви чогось незвичайного в його поведінці? I взагалі, ви раніше працювали з роботами?

— Я працював з іншими роботами, які були тут, простими. Особливої різниці я не помітив, хіба що Нестори куди розумніші і вкрай набридливі.

Попередня
-= 46 =-
Наступна
Коментувати тут.

Ваш коментар буде першим!