Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Кармелюк

На бога, пане! ^ злякався суддя так, що бурякове його обличчя пожовкло.— Не роби такого гвалту: по-перше, ми не маямо на те ніякого права, ми можемо тільки донести благочинному й архісресві, а по-друге, в нас немає ніяких доказів злочинної діяльності попа...

Як ніяких? — підвівся з крісла Янчевський і зараз же сів, ухопившись руками за поранену ногу.

Так, ніяких,— відповів , спокійно суддя.— Ми тільки знаємо, що Кармелюк був у попа, Ь. чи знає піп, що приймав у себе розбійника, а не шляхтича-бконома, це нам невідоме. А Кармелюк же й нас не раз ошукував... Так отож, щоб узятися за попа і на законній основі, треба добути докази свідомого протегування розбійникові. Для сього, гадаю, треба? перше, зберегти якнайглибшу таємницю й наказати цим обом шляхтичам, щоб вони про зустріч з Кармелюком нікому нічичирк... а по-друге* треба в Деражні влаштувати таємний нагляд і навіть засідку: очевидьки, розбійник повернеться не раз до цього притулку; і, нарешті, третє, не завадить допитати гарненько й того лотра, котрий опинився в панських руках: може, й він нам дещо пояснить.

Так, пан суддя правду каже, я погарячкував! — нервово промовив Янчевський.— Останнім часом мене так *дра-тують усі ці невдачі, що я починаю втрачати розсудливість... У всьому бачиш дурість, ницість, зраду. І немає такої підлості, котрої не можна було б підозрівати навіть у кращих людях.

Його слова перервала Розалія, яка нечутно з’явилася в кабінеті.

— А! — здивувалася вона**» І наш поранений Геркулес тут? — Але в тоні, яким були промовлені ці слова, прозвучала, крім подиву, й прихована досада.— Чому ж пан не лікує свою ногу? — додала красуня, щоб пом’якшити тон першої фрази,—- Куля ж —( не жарт!

За Розаліею ввійшов до кабінету й Рудковський, але, помітивши Янчевського, відійшов у далекий куток і набурмосився. До нього наблизився, важко перевалюючись з боку на бік, суддя й почав його в чомусь пошепки переконувати.

Янчевський кинув у їхній бік злий, сповнений ненависті погляд, і колюче відповів Розалії:

— Що куля? Бувають рани й набагато тяжчі! — І він холодно приторкнувся до руки Розалії.

Розумію: уколи самолюбства. Але я допоможу панові їх заспокоїти.

— Весь коло панських ніжок,— кисло усміхнувся Янчевський і потім додав недбало: — А пані кохана добре знає Читецького?

— А що? — трошки почервоніла Розалія, але, побачивши цілком спокійне обличчя Янчевського, ту ж мить заспокоїлася.—* Звичайно, він скільки разів бував у нас на полюванні, навіть не раз стояв з хортами коло мене; подарував мені минулого року дві живі сарни. Дуже добре я його знаю. Але ж і пан його також знає.

— Звичайно, звичайно... Але ж то він, здається, їхав з коханою пані в кареті й провів її до корчми?

— Він! — твердо відповіла Розалія й сміливо глянула Янчевському в очі.— Але навіщо це панові?

— Зараз поясню. Ще одне запитаннячко: чи не згадував він пані про одного такого Зеленського?

— Ні, нічого не казав... Розповідав тільки про те, як разом з паном презусом облягали печеру і як стріляв у бестію Кармелюка.

— А! — протяг Янчевський.*— В такому разі все пусте: його підозрівали в зраді, але якщо був разом з пані, то я тепер цілком спокійний... Цілком,— сказав він ще раз, потираючи руки, й, змінивши тон, промовив удавано веселим голосом: — То, виходить, разом будемо діяти? Дружно! Правда?..— підкреслив він, впиваючись очима в обличчя своєї співрозмовниці.

—‘О, звичайно! Хіба ж пан міг сумніватися.в цьому? — ніжним шепотом додала Розалія і з найчарівливішою усмішкою простягла до Янчевського обидві ручки.

— Ніколи, ніколи! — з пафосом промовив Янчевський і схилився до ручок красуні.— Піймаємо гайдамаку, але ще раніше — його коханку. О пані кохана, моя володарка, цілком має рацію: жінка й обманить, і продасть!.

Він голосно засміявся, але в його сміхові крізь удавану веселість пробився затаєний лиховісний тон...

Чотири дні ждали Кармелюка Андрій і Уляна коло яру.

На другий день, увечері, до них приєдналися Дмитро з Ониськом та всіма іншими орлятами. Вже по дорозі до корчми вони почули від селян про розгром їхнього старого гнізда і зараз же поспішили заховатися в глибині лісу, а там уже Дмитрові не важко було розшукати серед відомих йому таємних сховищ; новий табір Кармелюка. Залишивши хлопців під орудою Ониська, він подався на розшуки, і після двох невдач наткнувся нарешті в третьому місці на Уляну Та АНДРІЯ.

Ту ж мить закипіли запитання, розпити й відповіді. Двічі змушена була Уляна розповідати солдатові всю історію їх нечуйапого порятунку, і щоразу Дмитро перебивав її розповідь вигуками дикого захоплення й подиву.

Попередня
-= 191 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 8.

Останній коментар

Mike Gimson 25.03.2024

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Stevenkaw 24.03.2024

Your professional can suggest on retaining or removing specific furniture. They will offer advice for optimizing both the inside and outside appearance to attract to prospective lookers. Their own offerings comprise snapping high-quality photos and crafting interesting descriptions to emphasize significant features. Moreover, they place your listing on a leading housing platform.


Stevenkaw 24.03.2024

Коментар буде відображений після підтвердження модератором


Додати коментар