Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Кров ельфів Том 1.

- Котів?

- Коти люблять спати і відпочивати на інтерсекціях. Кружляє багато оповідей про магічних тварин, але насправді тільки кіт, і ще дракон, є єдиними створіннями, що вміють вбирати силу. Ніхто не знає, для чого кіт її вбирає, і як використовує… Що сталось?

- Оооо… Там, у тому напрямку! Ніби щось там є! За тими деревами!

- Цирі, не фантазуй. Інтерсекції відчуваються, коли стоять над ними… Гммм… Цікаво. Сказала б, незвичайно. Справді відчуваєш поряд?

- Справді!

- Ходімо туди. Цікаво, цікаво… Ну, локалізуй. Покажи де.

- Тут! У цьому місці!

- Браво. Хвацько. Чуєш легкий корч поколювання пальця? Бачиш, як вигинається вниз? Запам’ятай, це сигнал.

- Чи можу зачерпнути?

- Зачекай, я перевірю.

- Пані Єнніфер? Як це, з тим черпанням? Якщо наберу в себе силу, то її може забракнути там, внизу. Чи так можна? Матінка Неннеке вчила нас, що нічого не можна забирати от так, заради капризу. Навіть вишні слід залишати на деревах для птахів і щоб просто опадали.

Єнніфер обійняла її, легенько поцілувавши у волосся на скроні.

- Я хотіла б – сказала вона щоб те, що ти сказала, почули інші. Вільгефортц, Францеска, Терранова… Ті, які вважають, що мають виключні права на силу і можуть скористуватись нею без обмежень. Я хотіла б , щоб вони послухались малої мудрої гидунки зі святині Мелітеле. Не хвилюйся, Цирі. Добре, що ти про це думаєш, але вір мені, моці є досить. Її не забракне. Це так, якби ти у великому саді зірвала одну єдину вишеньку.

- Чи вже можна черпати?

- Зачекай. Ого, це диявольськи сильне гніздо. Потужна аорта! Вважай, гидунко. Черпай обережно і дуже, дуже повільно…

- Я не боюсь! Пах-пах! Я Відьмачка! Ха! Відчуваю… Оооох! Пані… Є… ннні...фееееер…

- Холера! Я ж попереджала! Казала! Голову догори! Догори, кажу! Маєш, приклади до носа, бо вся захляпаєшся кров’ю! Спокійно, спокійно, малявко, тільки мені не зомлій. Я з тобою. Я з тобою… донечко. Тримай хустку. Зараз вичарую лід…


*****


Та невелика кров з носа викликала велику сварку. Єнніфер і Неннеке не розмовляли між собою впродовж тижня. Протягом тижня била байдики, читала книги і нудилась, бо чародійка припинила науку. Дівчинка не бачила її цілими днями – Єнніфер пропадала десь у світі, поверталась вечорами, дивно дивилась на неї і була на диво маломовною.

Через тиждень з Цирі було годі. Вечором, коли чародійка повернулась, мовчки підлійшла до неї, сильно притулилась. Єнніфер мовчала. Дуже довго. Не мусіла говорити. Її пальці, затиснуті на плечах дівчинки, говорили за неї. І тоді, до величезної радості Цирі, все повернулось до норми.


- Дивись мені в очі, Цирі. Малий світильник. Формулу, прошу!

- Aine verseos!

- Добре. Подивись на мою руку. Такий самий жест і розпусти світильник у повітрі.

- Aine aen aenye!

- Чудово. А який жест слід слід зробити тепер? Так, саме такий. Дуже добре.

- Посиль жест і зачерпни. Більше, більше, не переривай!

- Оооооох…

- Плечі прямо! Руки вздовж тулуба! Долоні вільно, жодних непотрібних рухів пальцями, кожен рух може змультиплікувати ефект, хочеш, щоб вибухунув тут зараз? Сильніше, на що чекаєш?

- Оох, ні… Не можу…

- Розслабся і припини тремтіти! Черпай! Що ти робиш? Ну, тепер краще… Не послаблюй волі! За швидко, гіпервентилюєш! Непотрібно розігріваєш! Повільніше, гидунко, спокійніше! Знаю, що це неприємно. Звикнеш.

- Мені боляче… У животі… О, тут…

- Ти жінка, це типова реакція. З часом набудеш опірності. Але поки здобуватимеш опірність, мусиш навчатись без протибольової блокади. Це справді потрібно, Цирі. Нічого не бійся, я спостерігаю, екраную тебе. Тобі нічого не може статись. Але біль мусиш перенести. Дихай спокійно. Жест, прошу. Досконало. І бережи сили, черпай, захоплюй… Добре, добре… Ще трохи. Зв’яжи. А тепер поверни, зреверсуй жест і видай силу у вигляді потужного світла.


- О… О… Ооооох!

- Ну бачиш? Можеш, якщо хочеш. Тепер вивчай мою долоню. Уважно. Виконай такий самий жест. Пальці! Пальці, Цирі! Дививсь на мою долоню, не на стелю! Тепер добре, так, дуже добре.

- Їїїї… їїїїї… нннн…

- Припини стогнати! Опануй себе! Це корч! Це зараз мене! Ширше пальці, загаси, віддай, віддай це з себе! Повільніше, холєра, бо в тебе знову буде кровотеча!

- Ууууук!

- Зашвидко, гидунко, зашвидко вчишся. Знаю, сила виривається тобі з-середини, але мусиш навчитись її контролювати. Тобі не можна допускати таких вибухів як за мить до цього. Якби я тебе не ізолювала, ти б наробила чималого замішання. Ну, ще раз. Починаємо від самого початку. Жест і формула.

Попередня
-= 106 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.

Останній коментар

Тіна 04.08.2022

Таке враження, що текст друкували або
п'яні, або з великого бодуна.


Поціновувач цікавих книг 03.05.2020

Дуже багато орфографічних помилок в творі.


  25.07.2014

Немножко скучно


Додати коментар