Слава ЗСУ!

- Знову? Ламберт казав, що ми використовуємо забагато палива на ті купелі.

- Ламберт cńen me a'baeth aep arse.

Що? Я не зрозуміла цього…

- З часом також опануєш ідіоми… Ми маємо до весни ще дуже багато начу на науку. А зараз… Va'en aesledde, me elaine luned

*****

- Тут, на цій літографії… Ні, псявухо, ні на цій… На цій. Це є, як вже знаєш, гуль. Послухаєм, Цирі, що ти вивчила про гулів… Ей, подивись на мене! Що ти, до старого дідька, маєш на повіках?

- Ліпше самопочуття!

Що? А, менше з тим. Ну, слухаю.

- Гмм… Гул, вуйку Веземіре, то чудовисько, яке жере трупи. Його можна надибати на цвинтарях, довкола курганів, всюди, де ховають мерців. У нек… некрополях. На бойовиськах, на полях битв….

- Він є небезпечним тільки для небіжчиків, так?

- Ні, не тільки. На живих гуль теж нападає. Якщо він голодний чи якщо впаде у шал. Якщо, наприклад, відбувається битва… Багато загиблих людей…

- Що з тобою, Цирі?

- Нічого…

- Цирі, послухай. Забудь про те. Воно вже не повернеться.

- Я знаю… У Соддені і Заріччі… Цілі поля… Лежали там, їх гризли вовки і здичавілі пси. Їх дзьобали птахи… Напевно, там були і гули….

- Для того й вивчаєш зараз про гулів, Цирі. Те, що відоме, перестає бути кошмаром. Те, з чим вмієш боротись, вже не є аж таке грізне. Як битись з гулем, Цирі?

- Срібним мечем. Гуль є вразливим до срібла.

- На що ще?

- На сильне світло. І на вогонь.

- А тому можна з ним боротись за допомогою світла і вогню?

- Можна , але це небезпечно. Відьмак не вживає ані світла, ані вогню, бо це заважає бачити. Будь-яке світло відбиває тіні, а тіні затруднюють орієнтацію. Треба завжди битись у темряві, при світлі місяця, або зірок. Добре запам’ятала, кмітлива дівчинка. А зараз дивись сюди, на цю літографію.

- Брррр…

- Що ж, фактично це не є гарний скур… чудовисько. Це грайвер. Грайвер це різновид гула. Він дуже подібний до гула, але значно більший. Відрізняє його, як бачиш, оці три кістяні гребені на черепі. Решту має як звичайний трупоїд. Зверни увагу. Пазурі короткі і тупі, пристосовані до розгрібання могил, до порпання у землі. Сильні зуби, якими дробить кістки та довгий, тонкий язик, який слугує для вилизування з них розкладеного кісткового мозку. Такий добре засмерділий мозок це для грайвера ласощі.. Що це з тобою?

- Нннічого.

- Ти вся бліда. І зелена. Замало їж. Снідала?

- Таааак. Їїїлаа.

- Про що це я… Ага. Ледь не забув. Запам’ятай, бо це важливо. Грайвери, так як і гулі та як інші потвори з цієї групи, не мають власної екологічної ніші. Вони релікти часів зіткнення сфер. Вбиваючи такого, ти не порушуєш устроїв та зв’язків, які панують у природі, у нашій реальності. У нашій сучасній сфері ці потвори є чужими, і немає тут для них місця. Чи розумієш це, Цирі?

- Розумію, вуйку Веземіре. Геральт це мені пояснив. Все знаю. Екологічна ніша це…

- Добре, добре. Я знаю, що це, якщо Геральт тобі це пояснив, то вже не мусиш мені це переказувати. Повернемося до грайвера. Грайвери трапляються досить рідко, на щастя, бо то є холерно небезпечні скурві сини. Найменше каліцтво у боротьбі з грайвером означає зараження трупною отрутою. Яким еліксиром лікується зараження трупною отрутою, Цирі?

- «Вільгою».

- Правильно. Але краще уникати зараження. Для цього б’ючись з грайвером не варто наближатись до байстрюка. Бийся завжди з відстані, а удари завдавай у стрибку.

- Гмм… А у яке місце найкраще його рубонути?

- Саме зараз перейдемо власне до цього. Дивився…

*****

- Ще раз, Цирі.

Повтори це повільно, так, щоб ти могла опанувати кожним рухом. Бачиш, атакується терцією, виконується як на гравюрі… Хочеш запитати?

Бо знаю, що це за фінт. Ти можеш зробити широкий сіністер або влучити у верхню чверть. А я повернуся і відповім контрвипадом.

Хіба? А якщо я зроблю так?

Аууу!!! Мало бути повільніше! Що зле зробила? Скажи, Коене!

Нічого. Я просто вищий і сильніший.

Це несправедливо!

Немає чогось такого, як чесний бій. У бою використовується кожна перевага і кожна можливість, яка випадає. Повертаючись, дала мені можливість вкласти в удар більшу силу. Замість повороту, слід було застосувати напівпірует уліво і спробувати вдарити мене знизу, декстер чвертю, під підборіддя, у щоку, або у горло.

Якби ж ти мені дозволив! Зробиш зворотний пірует і дістанеш мене у ліву сторону шиї, після чого встигнеш зробити параду! Звідки можу знати, що зробиш?

Мусиш бачити. І знати.

Точно!

Цирі. Те, що робимо, це бій. Я – твій противник. Хочу і мушу тебе перемогти, бо тут ідеться про моє життя. Я є вищим і сильнішим за тебе, буду постійно шукати нагоди ддя ударів, якими битиму і проб’ю твою параду, саме так, як ти мить назад бачила. Для чого мені пірует? Я вже в сіністрі, дивись. Що може бти простіше, як вдарити противника під пахву, всередину плеча? Якщо розсіче тобі судину, ти помреш протягом кількох хвилин. Захищайся!