Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Легенда про Нічного Мандрівника Яйце Дра

- Що це за птах? - поцікавився чарівник.

- Поняття не маю, я таких не бачив ще. Мабуть цей вид живе тільки тут.

- А їх можна їсти?

- Я бачив, як таку ж їв вовк.

- Як він її упіймав? - запитала дівчина.

- Він схопив першу, яку я підстрілив.

- Ну, тоді дійсно можна їсти. Готуй її Лея, а то я вже голодний.

- Ти завжди голодний. А я не стріла щоб все ураз робити.

- Моя дорога, коли маг використовує магію, йому треба багато їсти. Чаклунство забирає усю силу.

- Ну, тепер зрозуміло, а я було подумала що у тебе ненажера завівся, - сказала дівчина сміючись.

- Я можу і образиться.

- Дагорден, адже вана люблячи жартує.

- Звичайно - підтвердила вона.

***

Несподівано настала тиша. Крики птахів і шум вітру разом стихли. Друзі насторожилися.

- Що відбувається? - поцікавилася пошепки дівчина.

- Не знаю - відповів чарівник.

- Очевидно, щось їх злякало.

- Добре б знати що.

- Треба сховатися в сосні, допоможіть мені все занести під неї - наказала Лея. Чейз узяв і швидко покидав три заплічні мішки під гілки. Дагорден узяв найголовніше, приготований суп. Дівчина забрала усе інше. Друзі сиділи під пишними гілками сосни. Будь-хто, хто пройшов би поруч в десяти кроках, то навіть не помітив би їх. Вони посиділи з хвилину, приглядаючись і прислухаючись до будь-яких руху або шореху. Нічого так і не помітивши, троє друзів почали мовчки вечеряти. Чейз, з'їв все перший, і підійнявся по сосні вгору. Він сидів там і дивився на всі боки. Коли він став спускатися, несподівано помітив рух попереду. Він придивився і побачив невеликий загін гоблінів. Юнак швидко спустився.

- Там гобліни - сказав він. Маг перестав їсти.

- Скільки? - запитав він.

- Не знаю. Але загін не великий.

- Куди вони йдуть? - поцікавилася дівчина.

- Вони обходять нас з лева і йдуть туди ж куди і ми.

- Це ті з ким нам належить вступити у битву?

- Де ж чаклун? - схвильованим голосом запитала Лея. Справа з кущів вилетіла невелика зграя птахів. І через декілька секунд, з'явилася фігура.

- Ось і він - повідомив маг. До сосни швидко наблизився Річард. На ньому була зелена сорочка, білий жилет, і не зрозумілого кольору плащ. На поясі висів тонкий эльфийский меч, за правим плачем висів лук із стрілами і ще один меч.

Глава 5

Дагорден встав і підійшов до чаклуна.

- Мій дорогий друг, я такий радий тебе бачити.

- Я тебе теж - відповів, посміхаючись, Річард.

- Проходь. Вони обоє увійшли під дерево. І всілися біля хлопця з дівчиною. - Річард познайомся це Чейз і Лея.

- Ми чекали вас, - вставив слово юнак.

- Звертайтеся на ти. Мені так звичніше. Друзі нічого не відповіли, тільки посміхнулися.

- Може, повечеряєш? - запитав маг.

- Не відмовлюся. Сьогодні я весь день не їв. Часу не було. Кілька разів наривався на зграї орків і тролів. Вони збираються в армію.

Попередня
-= 13 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 2.

Останній коментар

Admin 17.11.2018

доброго дня
це не переклад, це авторська книга


Віталій 16.11.2018

Книга хороша, але переклад мене вразив, половина книги на російсткій мові


Додати коментар