Слава ЗСУ!

Уповноваженi 44 держав на своєму з'їздi у Бретон-Вудс (США) 1944 року заклали "Свiтову Грошову Фундацiю" з початковим капiталом 8 мiльярдiв доларiв. Головував на тому з'їздi заступник Мiнiстра скарбу США, московський шпигун, жид Г. Декстер Гвайт. Американський фабiанський iдеолог, шестиколонник, професор Дж. Кейнiс радив призначити Г. Д. Гвайта на керiвника тої фундацiї, кажучи: "У руках Г. Д. Гвайта ця фундацiя буде в повнiй безпецi".

Теперiшнi великi банкiри своїм лихварством далеко перевищили найгiрших лихварiв iсторiї. Хто позичає на 20 рокiв на 5 %, той платить стiльки вiдсоткiв, як сама позика. Борг, позичений на два i пiв вiдсотка, за 40 рокiв подвоюється. Один золотий сотик, позичений за часiв Христа на Землi на 6 %, тепер був би кулею такого розмiру як вся планета.

Державна заборгованiсть свiтовим банкам є тепер така величезна, що навiть найбагатший народ у свiтi американцi нiколи їх не виплатять. Банкiри і не хочуть щоби виплатили. Вони хочуть побирати вiдсотками. Отже, фактично всi цивiлiзованi народи є тепер РАБАМИ банкiрiв. Наприклад: державний борг Англiї був 1696 року 1,2 мiльйона фунтiв стерлiнгiв, а 1914 року — 1.500 мiльйонiв фунтiв. За цей час уряд виплатив самих вiдсоткiв боргу 700 мiльйонiв фунтiв. А 1958 року державний борг Великобританiї був 27.400 мiльйонiв фунтiв.

Канада мала боргу 1867 року — 93 мiльйони доларiв, 1936 року — 2.895 мiльйонiв доларiв, 1958 року — 18.368 мiльйонiв доларiв. За час вiд 1867 року (заснування Канади) до 1936 року канадцi заплатили самих вiдсоткiв за державнi позики 2.823 мiльйони доларiв. За цей час люднiсть Канади збiльшилася на 200 %, а заборгованiсть — на 3.000 %.

Уряд США позичив 1873 року у банкiрiв 2.277.500 доларiв. Вiд того часу по сьогоднi уряд заплатив банкiрам 10 мiльйонiв доларiв самих лише вiдсоткiв, а боргу не сплатив анi сотнi. США заплатили 1941 року самих лише вiдсоткiв за державнi i приватнi позики 12 мiльярдiв доларiв. Це лише один 1941 рiк, а тепер бiльше.

Перед заснуванням у США 1863 року Нацiонального Банку на одну особу в США припадало 50,46 доларiв у загальному оборотi. По 10 роках припадало 14,60 доларiв, а 1887 року лише 6,67 доларiв, тобто добробут загалу США упав, а банкiри вiдповiдною мiрою збагатiли.

Мiнiстерство торгiвлi США оприлюднило 1928 року, що уряд США заборгував 371,6 мiльярди доларiв, а люднiсть США — 131,4 мiльйонів. Отже, на кожну родину припадало приблизно понад 2.000 доларiв державного боргу i стiльки же родинного. Кожне народжене немовля мало 800 доларiв боргу. Вiдсотки за державнi позики платять податківцi, i вони платять тих вiдсоткiв 36 мiльйонiв ЩОДНЯ, чи 10.000 доларiв ЩОХВИЛИНИ. З восьмигодинного заробiтку американець видає на податки два i пiвгодинний заробiток. А якби банкiрська мафiя не опанувала уряд та Парламент США, то тепер ця НАЙБАГАТША у свiтi країна, не мала би державного боргу.

Паперовi грошi США, що їх видають банки, мусять бути забезпеченi вкладами у тих банках. А фактично один долар паперових грошей забезпечений двома центами вкладiв.

За всi свої великi позики у банкiв уряд США платив бiльше доларiв за вiдсотки нiж самi позики. Всi великi урядовi будови коштували податківцям на 120–150 % бiльше, нiж фактично витрачено на самi будови, бо будувалися за позиченi у банкiв грошi. Наприклад, iнженери вирахували, що побудувати водяну електростанцiю в Баулдерi коштуватиме 160 мiльйонiв доларiв. Уряд США таких грошей не мав, отже, позичив на ту будову у банкiрiв, заплативши самих вiдсоткiв 182 мiльйони доларiв. Таким чином та електростанцiя коштувала платникам податкiв 342 мiльйони замiсть 160 мiльйонiв. Сама будова пошти в Лос-Анджелесi коштувала 7 мiльйонiв, але на її будову грошi позичили банки, тому та пошта коштувала 16 мiльйонiв доларiв. На Першу свiтову вiйну уряд США позичив у банкiв 26 мiльярдiв доларiв, а заплатив банкам за ту позику 39 мiльярдiв доларiв.

В Iмперськiй долинi США навмисно знищено 1938 року третину всього врожаю кавунiв, щоби втримати цiну вiд упадку. А тодi ж у тiй долинi уряд побудував великий канал, щоб наводнювати баштановi плантацiї. На будову того каналу уряд позичив у банкiрiв 100 мiльйонiв доларiв, заплативши їм самих лише вiдсоткiв 120 мiльйонiв доларiв.

Року 1937 лишилося непроданими 6 мiльйонiв скринь консервованих полуниць. Отже, щоби не падала цiна, лишили весь урожай 1936 року гнити на землi. I тодi ж уряд США позичив у банкiрiв 60 мiльйонiв доларiв на будову там греблi, щоби наводнювати полуничнi плантацiї.

Уряд США платить американським рiльникам великi мiльйони доларiв лише за те, щоб вони НЕ сiяли пшеницi, бо нема де продати врожаї минулих рокiв. I водночас той же уряд побудував за 170 мiльйонiв доларiв велику зрошувальну мережу, щоби наводнювати пшеничнi поля у посушливому штатi Орегонi.