Слава ЗСУ!

знайди книгу для душі...

Читай онлайн! Читай онлайн українською безкоштовно > Книги > Мафія і Україна

У своїй промовi у Вашинґтонi Ф. Рузвельт сказав: "Атлантична хартiя" стосується не лише земель, що межують з Атлантичним океаном, але й до всього свiту. Вона вимагає роззброєння агресорiв, самовизначення народiв i чотири свободи: свободу слова, свободу релiгiй, свободу вiд злиднiв, свободу вiд страху. А в усiй тiй "Хартiї" нi разу не вжито слово "свобода" чи "воля". Як бачимо, вiн брехав. У промовi ж до Парламенту вiн казав, що та "Хартiя" вимагає свободи iнформацiї, а не слова. Крутiйство! Гума! Чи в СРСР бракує "повiдомлень". Та й самi янкi глузують з Рузвельтових "свобод", кажучи: "З чотирьох своїх свобод Ф. Рузвельт загубив двi на Квебекськiй нарадi, а двi на Ялтинськiй".

Четвертий пункт. "Уряди США та Великобританiї намагатимуться, вiдповiдно зважаючи на iснуючi зобов'язання, сприяти користуванню всiма державами — малими чи великими, переможцями чи переможеними — доступом на однакових умовах до свiтової торгiвлi i сировини, потрiбних їм задля їхнього добробуту".

П'ятий пункт. "Вони бажають здiйснити якнайповнiшу спiвпрацю всiх держав на господарчому полi з метою забезпечити всiм економiчний розвиток, полiпшити обставини життя робiтництва та забезпечити суспiльство вiд нещасть".

Англiя та її домiнiони пiдписали 1932 року торговельну угоду, так зване "Оттавське порозумiння", якою фактично наклали пута на мiжнародну торгiвлю. Їхнi мита, перевiзнi оплати, сконцентрованi в руках небагатьох грошi, загрожували нiмецькiй та японськiй торгiвлi й економiцi. Рятуючись, Нiмеччина перейшла на систему мiжнародного безпосереднього обмiну товарами, а Японiя розпочала дуже розбудовувати свою власну азiатську господарчу iмперiю. Четвертий пункт проголошує вiльну торгiвлю, але "зважаючи на iснуючi зобов'язання". Отже, "Оттавське порозумiння" лишається в силi. А це "Порозумiння" власне нищить вiльну торгiвлю. Недурно поважний англiйський журнал "Двадцяте сторiччя" назвав цi пункти не шкiдливими для Великобританiї.

Шостий пункт. "Пiсля остаточного знищення нацистської деспотiї вони сподiваються, що буде встановлений такий мир, який дасть усiм народам можливiсть безпечно жити у своїх власних межах, i який дасть певнiсть, що всi люди в усiх країнах можуть доживати свого вiку без страху i без злиднiв".

"Вони сподiваються". Та ж люди сподiваються вiчного миру з незапам'ятних часiв і досi. Написано"…у своїх власних межах". Чи це означає довоєннi межi чи повоєннi? А якщо повоєннi будуть несправедливi чи спiрнi, чи полiтично або економiчно безглуздими? Як тепер знаємо, фактично двi особи накреслили повоєннi межi, не питаючись людностi, яка жила в тих межах, анi їхнiх урядiв. А яке ж фарисейство у словах "нацистська деспотiя"! Чи лише нацистська стоїть на перешкодi мирного свiту? I чи лише вiйськова деспотiя? I чи лише деспотiя?

Сьомий пункт. "Такий мир мусить дати можливiсть всiм людям i народам плавати морями й океанами без жодних перешкод".

Пощо цей пункт? Та ж i перед вiйною плавали морями й океанами кораблi всiх народiв без жодних перешкод. Згаданий англiйський журнал "Двадцяте сторiччя" писав: "Признаємося — ми не розумiємо, що означає цей пункт". Нiхто не розумiв.

Восьмий пункт. "Вони вiрять, що всi держави у свiтi з життєвих i моральних причин мусять залишити застосовувати силу. Тому, що майбутнiй мир неможливо втримати, якщо держави i далi застосовуватимуть наземну, морську i повiтряну зброю задля загрози чи задля нападу поза своїми межами. Вони (тобто Рузвельт i Черчiлль. — П. Ш.) вiрять, сподiваючись широкої i сталої системи загальної безпеки, що роззброєння таких народiв є iстотною потребою, конечнiстю. Вони так само допомагатимуть i заохочуватимуть до всiляких iнших можливих засобiв i способiв, що полегшують мирним народам тягар озброєння".

Цей пункт написав Ф. Рузвельт, а не У. Черчілль. Англiя застосовувала силу поза своїми межами вiд часiв Вiльяма Завойовника (XI ст.). Отже, У. Черчiллевi було трохи нiяково таке пiдписувати, i вiн запропонував "пояснити" ясний вираз "вживати силу" неясним виразом "загроза та напад". Два роки тому Московщину вигнано з Лiгi Нацiй власне за напад на Фiнляндiю. Та сама Московщина в "Атлантичнiй хартiї" (вона також пiдписала її) запевняє ввесь свiт, що вона проти насильства. Англiйський письменник Ф. Уiл назвав "Атлантичну хартiю" "збiркою пiдлої, безчесної балаканини". Нi — вона була чимось далеко гiршим за балаканину. Вона була найцинiчнiшим глумом з усiх правд, що їх записала iсторiя мiжнародного життя, за винятком хiба вже пiвсторiчного, щоденного глуму соцiалiстичної Московщини.

Англiйський Парламент трохи занепокоївся, бо в "Атлантичнiй хартiї" виразно натякалося на англiйськi колонiї. У. Черчiлль заспокоїв його, витлумачивши, що фактично та "Хартiя" нiкого нi до чого не зобов'язує, а потрiбна була, щоб затягти США у вiйну. Лише тому вiн її пiдписав. I справдi, п'яти- та шестиколоннi часописи вiдкрито на перших сторiнках великими буквами iз захопленням писали, що та "Хартiя" фактично вже є участю США у вiйнi на московському боцi. А чотири мiсяцi пiзнiше США вже офiцiйно взяли участь у вiйнi.

Попередня
-= 115 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 1.

Останній коментар

Buriakvova 20.08.2014

Комуняку - на геляку!


Додати коментар