Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Чому мафiя волiла американськi жертви замiсть китайських? Керiвник iсторичного вiддiлу Генерального Штабу США Джон Бiтi пише про це:
"Керiвники нашої полiтики хотiли поразки, а не перемоги в корейськiй вiйнi. Якби вони дозволили генераловi Д. Макартуровi вжити воякiв Чанкайшi, то той факт, що проти китайських комунiстiв воюють не бiлi американцi чи європейцi, а такi ж самi азiати китайцi, принiс би великi полiтичнi наслiдки. Цей факт був би знищив у зародку демагогiю комунiстiв, мовляв "бiлi чорти" воюють у Кореї за свої загарбницькi, колонiальнi iнтереси. А такий погляд був дуже поширений тодi в Індiї".
"Та мафiя в нашому Мiнiстерствi закордонних справ зробила щось бiльше, щоб не допустити нашої перемоги в Кореї. ООН ухвалила 7.10.1950 р. великою бiльшiстю голосiв, щоби вiйсько ООН в Кореї перейшло 38-му паралель (межа мiж Пiвденною i Пiвнiчною Кореями) i посунулося аж до рiчки Ялу. Не зважаючи на таку ухвалу ООН, наш уряд заборонив генераловi Д. Макартуровi навiть перелiтати 38-му паралель з вiйськово-розвiдувальною метою. Отже, генерал мав командувати з зав'язаними очима, наослiп. Вже ця одна заборона генераловi виконувати його вiйськовий обов'язок показала нам, американцям, що ми воюємо за щось iнше як перемога. Обурений тим член парламенту Дж. Мартiн прилюдно запитав 12.11.1951 р. на святi в честь А. Лiнкольна в Нью-Йорку: "Властиво задля чого ми послали своє вiйсько до Кореї? Щоби перемогти, чи щоб нас перемогли? Заборонити повiтряну розвiдку, заборонити бомбардувати вороже вiйсько та ворожi вiйськовi споруди ПIСЛЯ того, як китайське комунiстичне вiйсько цiлком явно i вiдкрито почало проти нас воювати — це є нiщо iнше, як державна ЗРАДА, записана ясно, чорним по бiлому, в нашiй Конституцiї в пунктi третьому, роздiл третiй".
Хоч iз зав'язаними очима, генерал Д. Маккартi все ж зупинив наступ китайського комунiстичного вiйська в Кореї, i ТОМУ його знято з посади командувача корейським фронтом. На його мiсце призначено генерала Метью Рiджуея. На запит журналiста Г. Калтернборна — чому ми не перемагаємо в Кореї, генерал М. Рiджуей вiдповiв: "Тому що менi наказано НЕ перемагати".
Генерал Чанкайшi хотiв допомогти США перемогти китайське комунiстичне вiйсько в Кореї. Чому мафiя в урядi США вiдкинула його допомогу? Бо, вигнавши китайських комунiстiв з Кореї, Чанкайшi напевно не зупинився би на корейсько-китайському кордоні, а посунув би своє вiйсько в Китай, не зважаючи на жоднi заборони США чи ООН. Тодi в Китаї боролися проти комунiстичного уряду понад один мiльйон таємних нацiоналiстiв. Висадка з Формози на суходiл розпочала би велику громадянську вiйну в Китаї. Московщина безперечно вислала б своє вiйсько на допомогу китайським комунiстам і урядовi Мао Цзедуна. Чанкайшi зайняв би Маньчжурiю. У сусiднiх до неї землях СРСР були мiльйони в'язнiв у таборах. Чанкайшi знав визвольну вiйну України з Московщиною i про українську ненависть до Московщини. На Формозi бiля нього могли бути українськi полiтичнi радники. Українцi-в'язнi без жодної допомоги ззовнi пiдняли 1954 року величезне повстання понад пiвмiльйона в'язнів, що тривало 100 днiв і охопило обшир понад 600 кiлометрiв. Це без жодної зовнiшньої допомоги, БЕЗ ЗБРОЇ. Зi збройною ж допомогою китайських нацiоналiстiв українськi в'язнi не лише звiльнили би весь Сибiр вiд московської влади, але й пiшли би на захiд визволяти Україну. Тодi СРСР був захитаний в основах. "Савєтская" влада була послаблена морально, полiтично, економiчно. Були мiльйони покривджених, без пенсiї колишнiх воякiв-iнвалiдiв. Люднiсть СРСР вже не боялася московських погроз, анi в'язниць. За такого стану Московщина не мала б сили зупинити революцiю i СРСР розвалився б. Це аж надто добре розумiли i Московщина, i мафiя. Тому вашинґтонська мафiя не лише вiдкинула вiйськову допомогу Чанкайшi в корейськiй вiйнi, але й загрозила йому вiйною, якщо вiн наважиться робити висадку свого вiйська на азiатський суходiл.
Японська війна
Опитування громадської думки в США, проведене за кiлька днiв перед нападом японцiв на Перл-Харбор, виявило, що 81 % янкi були проти участi США у вiйнi. А Ф. Рузвельт хотiв за всяку цiну втягнути США у вiйну. Що японцi нападуть на Перл-Харбор 7 грудня 1941 року, Рузвельт знав ще 4.12.1941. I вiн навмисно не повiдомив анi свiй уряд, анi командувача флотом адмiрала Г. Старка, анi командувача Перл-Харбора адмiрала Г. Кiмеля та генерала В. Норта. Щогiрше! Ф. Рузвельт наказав Вiйськовому Мiнiстровi Дж. Маршалловi не бути анi в Мiнiстерствi, анi вдома вдень i вночi 6-го грудня, щоб НЕ одержати вiд розвiдки телеграми про напад. Командувач флотом адмiрал Г. Старк довiдався щойно ранком 7-го квiтня з японської телеграми, що японцi нападуть 7-го грудня. I навiть тодi вiн не повiдомив про це командувача Перл-Харбором адмiрала Г. Кiмеля, бо Ф. Рузвельт телефоном заборонив йому зв'язуватися з пiдлеглими. Якби повiдомив, то Г. Кiмель мав би ще кiлька годин часу приготуватися до нападу. А що японцi нападуть на Перл-Харбор 7-го грудня, знали i Дж. Маршалл, i Г. Старк ще увечерi 6-го грудня. А адмiрал С. Рiчардсон за кiлька днiв перед нападом вимагав вивести флот з Перл-Харбора, щоб нiхто не мiг знищити його одним ударом. Ф. Рузвельт звiльнив С. Рiчардсона з посади.
