Слава ЗСУ!

Духовна гнилизна

Президент США Томас Джефферсон казав 175 рокiв тому: "Великий добробут без духовних, моральних чеснот — це найпевнiший шлях до занепаду народу i його держави". Американський патрiот казав 1964 року: "Наш великий добробут зробив нас, американцiв, бездумними свиньми, якi нiчого не хочуть поза повним коритом. Чому ми, американцi, такi дурнi, що самi копаємо собi могилу, самi готуємо "мирну" кулю в нашу дурну потилицю?" (Ґ. Кнiгт). Так! Клич сучасного янкi: "Перш за все — насолода". Тепер у США панує матерiалiстичне пристосуванство з метою насолоджуватися життям — прагматичний опортунiзм з гедонiстичною метою.

Iнший патрiот США писав: "Ми, американцi, наскрiзь зiгнили. США — це Содом i Гоморра напередоднi цiлковитої руїни. Ми, американцi, гуртово виплекуємо з нашої молодi розумову i моральну малеч. Нашi унiверситети пишаються не своїми науковцями, а спортовцями. Середнi школи пишаються своїми осягами у спортi, а не в науцi". Генерал США Р. Дел-Уел казав: "Як нацiя, ми, американцi, є нацiєю дурнiв".

В. Ленiн казав ще 1900 року, що капiталiсти самi зроблять собi труну та ще й цвяхiв дадуть пролетарям, щоби ту труну забити. Коли М. Хрущов був у США, то вiн сказав янкі: "Ми вас поховаємо". Сенатор США К. Манд вiдповiв: "М. Хрущов трохи помилився. Не вони, москвини, нас поховають, але ми, американцi, самi себе поховаємо, та ще й передчасно, живими".

"Пошана до США у свiтi тепер упала до нуля. Увесь свiт є свiдком духовного банкрутства провiдної верстви США. Нашi провiдники — це шашелi та блощицi". За прикладом далеко не ходити. Ось президент США Г. Трумен, коли суд засудив московського шпигуна А. Гiса, прилюдно сказав, що вiн не може змiнити свого приятельського ставлення до А. Гiса.

Заступник Мiнiстра закордонних справ США Гарлан Клевеланд казав 22.12.1962 р. на телебаченнi: "Коли ми думаємо про те, що ми маємо зробити, то знайти вiдповiдь не допоможуть нам анi церковнi приписи, анi батькiвська наука, анi Святе Письмо. Все це — безвартiсне задля нашого думання, бо ж анi трохи не допомагає нам знайти, що ми маємо зробити". Ця провiдна людина США не є винятком. Таких є дуже багато.

"Урядовцi США не вибранi народом, а призначенi зверхниками. Вони вiдповiдають лише зверхникам, а не народовi. Цi урядовцi виробляють безлiч урядових наказiв i, виступаючи в ролi суддiв, пояснюють свої накази вiдповiдно до потреб часу i потреб уряду. Президент США не зважає на Конституцiю США i на свою присягу. Замiсть того, щоб виконувати закони, ухваленi Парламентом, як цього вимагає вiд президента Конституцiя США, сам стає законодавцем. Парламент надав президентовi США право запровадити в США диктатуру своїм наказом. Суддi Найвищого Суду, нехтуючи Конституцiєю i своєю присягою, привласнили собi законодавчi права, не оглядаючись на Парламент, що єдиний має законодавчi права. Наше судiвництво, Парламент, часописи, журнали, радiо, телебачення — все стало продажним, проституйованим. Зовнiшня i домашня полiтика США — це корабель без керма".

Янкi не можуть думати власним розумом, бо їхнiй розум є у всеохоплюючому полонi реклами, яка каже йому що i як вiн має робити, що i як має думати. Тим-то на рекламу кандидатiв у президенти, сенаторiв, членiв Парламенту США витрачаються великi мiльйони доларiв. На саме лише звеличення по радiо витрачаються понад три мiльйони доларiв. А радiореклама є найсильнiша, бо ж вона залiзе у кожну хату. Радiомережi США не є державнi, а становлять собою власнiсть окремих осiб-мiльйонерiв. Вони дають мiльйони доларiв на рекламування кандидатiв. А дають лише тим кандидатам, якi зобов'язуються виконувати бажання тих мiльйонерiв. Таким чином мiльйонерська мафiя керує i президентом i Парламентом США.

"Серед широких мас особи, якi цiкавляться високою полiтикою, є винятки. Величезна ж бiльшiсть суспiльства — це дурнi папуги, якi, не маючи власного свiтогляду, лише безкритично повторюють те, що прочитали в часописах чи почули на радiо".

За кiлькома винятками великi часописи та журнали США пiдлягають найжорстокiшiй цензурi з боку найбiльших невігласiв, найлегковiрнiших, найпiдлiших. Бiльшiсть власникiв часописiв, журналiв, радiо дивляться на свої часописи, журнали, радiо лише як на джерело їхнього збагачення. Коли повстає запитання: добро народу, патрiотизм, чеснiсть чи грошi, то вони завжди вибирають грошi".