Слава ЗСУ!

XIII. УКРАЇНА

Бiля одного мiльйона рокiв тому вся Пiвнiчна i Середня Європа була вкрита вiчним льодовиком. Тодi з Атлантичного океану дули насиченi вологiстю вiтри, що приносили багато дощiв на пiвденний схiд Європи, до Малої Азiї i до Пiвнiчної Африки. Клiмат в цьому обширi був дуже теплим, це все створювало найсприятливiшi обставини для розвитку рослинного, а з нього i тваринного життя, разом з людським. Археологiя доводить, що тодi на обширi теперiшньої Сахари, в Малiй Азiї i в Українi був багатющий степ. I справдi, в Сахарi, в Малiй Азiї i в Українi знайдено багато нафти.

Людський рiд почав розростатися в кiлькох мiсцях нашої планети, але там, де суходiл занурився пiд воду, — гинув. Україна не занурювалася, i людський рiд в Українi не загинув. У Криму знайдено частини кiстяка первiсної людини 30.000 рокiв давностi, а в Києвi — 40.000-рiчний.¹⁰⁴

За тi мiльйони рокiв льодовик чотири рази то вiдступав на пiвнiч, то знову насувався на пiвдень. В Українi вiн був лише в її пiвнiчнiй частинi. Це пересування льодовика спричинювало в Українi то велике потеплiння, то велике похолодання клiмату. Тiкаючи вiд холоду, частина людностi України переселювалася на пiвдень до Малої Азiї, але бiльшiсть лишалася в Українi, вибираючи на оселi догiднiшi мiсцевостi.

Похолодання клiмату вiд льодовика не сягало до Малої Азiї та Африки, там розвинулося таке багатюще рослинне i тваринне життя, що не примушувало людину здобувати їжу та боротися з холодом. Створилися такi життєвi обставини, якi не примушували первiсну людину напружено думати, щоб вижити. Там первiсна людина жила безжурним життям аж до початку посушливої доби. Безжурне життя НЕ сприяло розвитковi цивiлiзацiї.

У Пiвнiчнiй Європi льодовик убивав усяке життя, а коли вiн вiдступив далi на пiвнiч, то холод вiд нього не сприяв життю в Пiвнiчнiй Європi.

Україна опинилася мiж цими двома крайностями. В Українi були i тепле лiто i холодна зима. Зима примушувала людину БОРОТИСЯ з холодом i голодом. Зима примушувала людину ДУМАТИ вже влiтку, як пережити зиму. Це стимулювало зрiст розуму первiсної людини в Українi. Сприяло вихованню БОРЦЯ i ТВОРЦЯ цивiлiзацiї.

Щобiльше! Тодi вся Європа була вкрита величезним пралiсом, а в пiвденнiй Українi був степ, а не лiс, бо пiдгрунтя пiвденної України складалося з лесу¹⁰⁵, а на ньому дерева не ростуть, хiба на берегах рiчок та в мокрих ярах. Щоби посiяти в пралiсi, треба насамперед вирубати чи спалити дерева. Зрубати велике дерево тяжко навiть тепер гострою, залiзною сокирою, а тодi зрубати дерево кам'яною сокирою було неможливо. Щоби посiяти у степу, не треба рубати дерев, бо їх у степу нема. Отже, в Європі рiльництво почалося з України. Праукраїнцi орали свiй степ волами вже в першому тисячолiттi до нашої ери. А рiльництво — це осiле життя i початок розвитку цивiлiзацiї та культури¹⁰⁶. З розвитком же рiльництва i цивiлiзацiї дуже збiльшуються можливостi вижити людинi i розростися родовi. Так Праукраїна випередила всю Європу в цивiлiзацiйному i культурному розвитку, а праукраїнський народ вирiс на найкультурнiший тодi в Європi i найбiльший. У третьому тисячорiччі до нашої ери Праукраїна була вже дуже перенаселена. Тодi великi оселi праукраїнцiв були 2–5 кiлометрiв одна вiд одної, i праукраїнцi мусили переселюватися з Праукраїни до сусiднiх земель. На пiвнiч не переселювалися, бо там було дуже холодно i непролазний пралiс. На схiд не переселювалися, бо там був посушливий, солоний, неродючий пiсок. Вони переселювалися на захiд, бо Захiдна Європа була тодi мало заселена й дика. Переселювалися на пiвдень, з яким вже тодi мали зв'язки. Так праукраїнцi стали засновниками майже всiх європейських народiв. Україна була матiр'ю не лише слов'янських народiв¹⁰⁷, але й кiлькох неслов'янських європейських. Це переконливо доводить археологiя та порiвняльне мовознавство.

Археологи знайшли в Iранi 30.000-рiчний кiстяк первiсної людини. Бiльшiсть науковцiв кажуть, що бiла раса людей зародилася в Iранi та в Iндiї, тому людей тої раси назвали iндоєвропейцями. За їхньою теорiєю iндоєвропейцi мали нiби переселюватися з Iндiї та Iрану до Європи. Iран — це високогiрне плато, посушливе, неврожайне, а це не сприяло розвитковi рiльництва, а з ним i розросту народу. Про розвиток цивiлiзацiї i казати нема чого. I тi iранськi дикуни мали би мандрувати ПIШКИ (анi кораблiв, анi возiв з кiньми вони не знали) тисячi кiлометрiв з Iрану до Захiдної Європи. А чому ж не мiг переселюватися до неї сусiднiй народ із перенаселеної Праукраїни?