Слава ЗСУ!

Фiлософ Б. Спiноза (1632–1677), жид, довiв, що "П'ятикнижжя" та "Книга Iсуса Навина" написанi у V ст. до нашої ери, а книга "Паралiпоменон" — у II ст. до Христа. Вiн установив, що "Книгу Псалмiв" написав не Давид, вона була складена значно пiзнiше. Професор Й. де Вiтте встановив тотожнiсть "Книги Другозаконня" з "Книгою Закона", а остання була написана 622 року до Христа. У своїй великiй розвiдцi "Вступ до iсторiї Iзраїля" проф. К. Велгаузен довiв, що пiзнiша частина "Шестикнижжя" ("Жрецький Кодекс") написана пiсля Вавилонського полону.

Найстаріша частина Бiблiї написана в IX ст. до нашої ери. Вона називається "Елогiст" (вiд "елогiм" — боги). У VIII ст. до нашої ери була написана друга частина (перекази), в якiй головного жидiвського бога названо "Ягве". Тому цю частину назвали "Ягвiст". У пiзнiших редакцiях цих обидвох частин жиди поробили багато змiн.

Основну частину Бiблiї "П'ятикнижжя" переклали у III ст. до нашої ери грецькою мовою 70 богословiв. Тому цей переклад називається "Септуґiнт".

З не жидiв нiхто, крiм дослiдникiв, не знав змiсту жидiвської молитви "Кол Нiдре" ("Звiльнення вiд обiцянки"). Її урочисто промовляють тричi всi у синагозi щороку на свято Йом Кiпур (День Покути). Жиди моляться: "Всi обiтницi, зобов'язання, присяги, клятви, чи вони називаються "конами" чи "конас", чи якоюсь iншою назвою, якими можемо обiцяти, чи присягнути, чи поклястися, чи зобов'язатися, i все те чим ми можемо бути зв'язанi вiд цьогорiчного Дня Покути до наступного, ми в усiм тiм каємося. Хай вони вважаються вiдпущенi, прощенi, забутi, уневажненi i недiйснi, намарнi i без наслiдкiв. Хай вони нас не зобов'язують. Хай не мають жодної сили супроти нас. Хай обiцянки нашi не вважатимуться за обiцянки. Хай нашi зобов'язання будуть необов'язковими для нас. Хай нашi присяги не будуть присягами".

Талмуд тлумачить цю присягу так: "Хто хоче, щоби жодна з його обiтниць, що її зробить наступного року, була уневажнена, не зобов'язуюча для нього, невикональна, той має на початку року проголосити таке: "Кожна присяга, що я її в майбутньому зроблю, хай буде фiктивна, незобов'язуюча для мене". I вона справдi буде незобов'язуюча, якщо вiн, присягаючись, пам'ятатиме цi слова"²¹. Цю молитву жиди тримають у таємницi вiд не жидiв, бо держави, в яких вони живуть, вигнали б їх, адже ця молитва є свiдомим кривоприсяжництвом. Таке передбачали нiмецькi жиди, i на з'їздi рабинiв у Брунсвiку 1844 року запропонували викинути з богослужби молитву "Кол Нiдре". З'їзд не викинув.

Жиди не мають жiнку за людину. У своїй щоденнiй молитвi жид молиться: "Дякую Тобi, Боже, що Ти не зробив мене жiнкою". Талмуд учить, що починати богослужбу в синагозi можна, коли будуть присутнi не менше як 10 чоловiкiв, бо тодi Дух Божий приходить до синагоги. Якщо будуть присутнi самi жiнки, хоч би й тисячi їх, служби Божої не можна починати, бо Дух Божий не приходить до жiнок. Цього дотримуються i теперiшнi жиди.

Батько лорда Бiконсфiльда жид Iсаак Дiзраелi, що вихрестився, пояснював цей свiй крок тим, що юдаїзм рабинiв вiдриває жидiвський народ вiд усього культурного свiту.

Славний нiмецький поет, жид-вихрест Г. Гейне казав: "Жидiвська вiра — це не релiгiя, а божевiлля".

Хоч Талмуд учить, що кожного не жида, який читав Талмуд, треба покарати смертю, ми подамо тут кiлька цитат із Талмуда.

"Кожного ґоя, що вивчає Талмуд, i кожного жида, що допомагає йому в цьому, треба карати смертю" (Сангедрiн 59-а, Абода Зора 6, 8).

"Оповiдати щось ґоєвi про жидiвське набоженство — це те саме, що повбивати всiх жидiв, бо ж якщо ґої дiзнались би про що навчає жидiвська релiгiя, то вони повбивали би всiх жидiв". (Книга Давида 37).

"У нiякому разi не дозволяється жидовi рятувати життя християниновi" (Закон 50).

"Будьте немилосердними до християн" (Гiлхот Акум X. I).

"Не спiлкуйтеся з християнами" (Абгода Зара 25-б).

"Остерігайтеся християн на кожному кроцi" (Абдога Зара 25-б).

"Християни створенi, щоб завжди бути слугами жидiв" (Мiдраш Талпiот 225).

"До християн треба мати менший жаль, нiж до хворого поросяти". (Орач Чаїм 57, 6-а).

"Християни — це худоба, вiслюки" (Зога 11, 64-б).

"Християни споганили весь свiт" (Зога 1, 131-а).

"Нежидiвська душа походить вiд смертi i є тiнню смертi" (Емек Гамелеч 23-д).

"Християнськi душi — брудного походження" (Зога 1, 46-б).

"Мертвий робiтник-християнин є меншою втратою для роботодавця, нiж мертвий вiслюк" (Iоре Деа 337, 1).

"Забороняється жидам продавати християнам жидiвськi набоженськi речi" (Абгода Зара 14-б).

"Жиди мусять триматися якомога далi вiд християнських церков" (Iоре Деа 142, 10).