Слава ЗСУ!

Вiдповiдь знаходимо у тому психологiчному фактi, що взагалi бiльшiсть людей сприймають новi iдеї не стiльки розумом, скiльки ПОЧУТТЯМ. Людина охоче вiрить туму, чого вона бажає. Соцiалiзм заховав свою жорстоку, диктаторську природу за параваном бажаних людинi демократичних iдей, як, наприклад, всеохоплююча незалежна воля, щастя i добробут усiх людей тощо. Людина прагне цього, тому охоче пiдхоплює такi демократичнi, а НЕ соцiалiстичнi, як гадає, iдеї, схованi пiд личиною соцiалiзму. Дуже багато молодi стали соцiалiстами лише тому, що мали той соцiалiзм за дуже поступовий, прогресивний рух, не знаючи, що соцiалiзм є, навпаки, рухом назадницьким, реакцiйним. Назадницьким, бо у своїй глибшiй сутi соцiалiзм є нiщо iнше, як поворот до отарного, гуртового життя людини кам'яної доби зперед 10.000 рокiв тому, коли люди не знали ще особистої власностi. А особистi, iндивiдуальнi права людини не можуть iснувати без права особистої власностi, що його хоче знищити соцiалiзм.

Взагалi багато людей бездумно повторюють пропагандистськi кличi, не розумiючи їхнього змiсту. Наприклад, найсильнiшим рушiєм людського економiчного поступу є спонука ЗИСКУ, заробiтку. А своєю перекрученою пропагандою соцiалiсти надали поняттю "зиск" якогось неморального, пiдлого, ганебного змiсту.

Серед соцiалiстичних провiдникiв є чимало таких, якi бачать крутiйство i забрiханiсть соцiалiзму. Але такi провiдники переважно горлопани, демагоги, що радо вживають всiлякої брехнi, аби захопити полiтичну владу. Вони прагнуть насамперед ВЛАДИ, вважаючи, що мета виправдує всi засоби.

Найсправедливiшим суддею будь-якої нової iдеї є випробування її самим життям. А за теперiшнього панування горлопанiв суддею нових iдей є куплена за грошi полiтична пропаганда. Тим-то тепер фактично нацiональною полiтикою, навiть i великих держав, керує банкiрська мафiя. Тим-то в боротьбi за свiтогляд людини соцiалiсти осягнули за останнi 50 рокiв дуже великих перемог. Наприклад, однією з найголовнiших вимог соцiалiзму є ОБМЕЖЕННЯ ОСОБИСТОЇ ВОЛI. Тепер є дуже багато не соцiалiстiв, навiть противникiв соцiалiзму, якi вважають це обмеження потрiбним, навiть конечним.

Соцiалiзм нiколи не був i не є робiтничим рухом. Соцiалiстичнi партiї складалися майже з самих iнтелiгентiв та пiвiнтелiгентiв, недоучок. Робiтництво не захоплювалося соцiалiстичним свiтоглядом, хiба коли його обдурювано демократичними назвами, бо робiтники хочуть самi користуватися багатством країни, а не передавати тi користi комусь iншому, наприклад, державi, бо ж фактично передається не державi, але державним урядовцям, якi силою фактiв стають роботодавцями, панiвною верствою, що й бачимо в СРСР.

Здогад, мовляв, комунiзм, соцiалiзм поширюються там, де є багато злидарiв, де панує бiда, не вiдповiдає правдi. Штат Нью-Йорк є найбагатшим у США. Найбагатший у тому розумiннi, що на кожного мешканця припадає пересiчно найбiльше прибуткiв i видаткiв. Але з усього членства комунiстичної партiї США половина припадає на мешканцiв Нью-Йоркського штату. До комунiстичної партiї США належать дуже багатi люди, як, наприклад, кiнозiрки, що заробляють мiльйони доларiв. Комунiстична партiя мiста Нью-Йорка складається на 70 % із заможної iнтелiгенцiї. I комунiзм запанував спершу не в країнах, де було багато мiських робiтникiв, а в країнах, де їх була мала горстка — в Московщинi.

В. Ленiн не належав до пролетарiату, а був дворянином. К. Маркс був сином багатого адвоката. Ф. Енгельс — багатим капiталiстом. Серед членiв соцiалiстичних партiй чи їх прихильникiв бачимо високих аристократiв, мiльйонерiв.

Соцiалiстами були i московськi бiльшовики, i нiмецькi нацисти, й iталiйськi фашисти. I соцiалiсти, i нацисти, i фашисти — всi вони хочуть насамперед зосередження всiєї державної влади в руках диктатора, який керуватиме всiм життям кожного громадянина. Отже, є великою помилкою думати, що соцiалiсти хочуть демократичного ладу. Це пiдтверджують i самi соцiалiсти. Наприклад, англiйський провiдний соцiалiст Бернард Шоу писав: "Обов'язкова загальна праця з карою смертi тим, якi не хочуть працювати — це є основний закон соцiалiзму. Соцiалiстична держава не дозволить нiкому страйкувати. Якщо б робiтничi союзи спробували страйкувати в соцiалiстичнiй державi, то соцiалiстичний уряд задушив би за 24 години той страйк способами далеко жорстокiшими, нiж капiталiстичний уряд. Соцiалiзм не дозволить нiкому бути убогим. Соцiалiзм буде живосилом годувати, одягати, вчити — байдуже, чи таке подобається кому чи нi. Коли ж виявиться, що хтось не вартий тої опiки i клопоту, то такого уб'ють у безбольний спосiб".

Соцiалiстичний iдеолог Стюарт Чейз писав, що цiлковито оправданим є запроваджувати соцiалiзм кулею в потилицю. I справдi, Комiсiя по розслiдуванню таборiв смертi в СРСР установила, що за час 1922–1958 рокiв Московщина вигубила 60 мiльйонiв "контрреволюцiонерiв". I В. Ленiн казав, що перемога соцiалiзму у свiтi вимагала вигубити половину людства, то таки треба цю половину знищити.