Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
Конечнiсть обмежувати всi звичайнi потреби людей в Англiї соцiалiстичний уряд пояснював браком чужих грошей (валюти), бо Великобританiя мала вiд'ємний торговельний баланс (за кордоном купувала бiльше, як продавала). Але ж по вiйнi 1914–20 рр. Великобританiя також мала вiд'ємний баланс (800 мiльйонiв фунтiв стерлiнгiв), проте англiйцi тодi не мали жодних обмежень нi на що, бо мали всього вдосталь. Щобiльше! По тiй вiйнi Великобританiя за коротких 10 рокiв обернула свiй 800-мiльйонний вiд'ємний баланс у додатнiй i економiчно стала твердо на ноги. Чому ж так? — Бо тодi не було соцiалiстичного "планування". Промисловiсть i торгiвля Великобританiї йшли повною ходою аж до 1930-х рокiв, коли мафiя знову спричинила велику господарчу кризу в США i поширила її на Європу.
Англiйський соцiалiстичний уряд пояснював своє нищення прав i вольностей громадянина потребою боротися з господарчою кризою i обiцяв негайно вiдмiнити всi тi обмеження як лише мине криза. Не вiдмiнив, аж поки вибори 1950 року вiдмiнили самий соцiалiстичний уряд. Не вiдмiнив, бо криза 1940-х рокiв в Англiї, хоч i виявлялася в господарчих формах, проте була кризою полiтичною, а не економiчною. Та полiтична криза була навмисно створена мафiєю, щоб осягнути свою мету — знищити особистi i громадськi права, щоби запровадити таку ж диктатуру, яка є в СРСР.
У серпнi 1947 року соцiалiстичний уряд Великобританiї проголосив винятковий стан у державi i з цiєї причини вiдновив усi обмеження та заборони воєнного часу. Цей день можна вважати початком наступу мафiї в Англiї на громадськi й особистi права та вольностi, виборенi предками й узаконенi в славнiй "Хартiї Вольностей" 1216 року. Соцiалiсти-фабiанцi почали 1947 року нищити горде прапрадiдівське: "Нiколи, нiколи, нiколи Британець не буде рабом".
Фабіанський соціалізм у США
Англiйський фабiанський соцiалiзм поширився в США через унiверситети. Унiверситетське соцiалiстичне товариство було засновано 1904 року, а року 1916 фабiанськi професори викладали соцiалiзм для 30.000 студентiв. Пiсля 1-ої свiтової вiйни це товариство перейменувалося на "Союз задля промислової демократiї". Фабiанськi товариства iснують у 100 унiверситетах США. Всi вони малочисельнi, але дуже рухливi, дiяльнi. Крiм того iснують понад 100 комунiстичних клубiв iменi Дюбуа. Найбiльшi i найвпливовiшi фабiанськi товариства є в унiверситетах: Гарвардському, Колумбiйському, Нью-Йоркському, Принстонському, Пенсiльванському. Їхнiми провiдниками були професори — Ф. Франкфуртер, Дж. Дьюї, В. Лiпман, В. Равшенбуш.
Фабiанцi заснували в США кiлька своїх шкiл та установ. Наприклад, заклали 1920 року в Нью-Йорку "Нову Школу суспiльних дослiджень", "Канцелярiю промислових дослiджень" тощо.
Найстарший i найбiльший розсадник фабiанського соцiалiзму в США — Гарвардський унiверситет. Його заснував мiльйонер Джон Гарвард. У засновнiй грамотi вiн заповiв: "Професори мусять навчати кожного студента пiзнати головну мету його життя, пiзнати Бога й Iсуса Христа, i тим закласти основи всiєї науки i мудростi, щоби зрозумiти, що лише Бог подає найвищу мудрiсть. Хай кожний студент у своїй молитвi має Iсуса Христа за свого Пана, Законодавця i Найвищого Учителя". Теперiшнi професори Гарвардського унiверситету навчають цiлковито протилежного, навчають усього, що заперечує заповiт засновника унiверситету. Його кiстки мабуть перевертаються в могилi.
Фабiанцi дуже голосно кричать про потребу вiльної думки. Але коли вони захопили у свої руки Гарвардський унiверситет, то не допускали до нього жодної думки, крiм соцiалiстичної. Так як в СРСР.
Гарвардський унiверситет має 11.462 студента i 4.844 професори. Отже, один професор припадає на 2,4 студента. Випускники Гарвардського унiверситету зайняли професорськi кафедри у багатьох унiверситетах США i Канади, а також i найвищi посади в урядi США, як, наприклад, президент США Дж. Кеннедi. Чимало з гарвардських випускникiв i професорiв стали московськими шпигунами та комунiстичними провiдниками. Наприклад, шпигуни: Н. Вiт, А. Гiс, Г. Гвайт, М. Гальперiн, Г. Ґлейзер, Л. Доґан, Дж. Ебт, О. Латiмор, Г. Колiнз, Л. К'юрi, Р. Нiксон, Р. Опенгаймер, Г. Обер, Л. Пресмен, Дж. Фексон, Й. Фрiдман, Е. Розенберґ, I. Шiллер.
Головним iдеологом фабiанського соцiалiзму в США був англiйський фабiанець, професор Лондонського, а потiм Гарвардського унiверситетiв Джон Кейнiс. Кейнiвський соцiалiзм рiзниться від Марксового тим, що, не нищачи особистої власностi (на вiдмiну вiд марксизму), передає державi керiвництво промисловiстю та грошима. А. Гiтлер та Б. Муссолiнi (обидва колишнi соцiалiсти) здiйснили соцiалiзм Дж. Кейнiса в Нiмеччинi та в Iталiї. Приятель фашистiв Дж. Барнес писав у своїй книжцi (що її схвалив Б. Муссолiнi) "Свiтовi перспективи фашизму": "Фашизм цiлковито узгоджується з Дж. Кейнiсом, хоч він лiберал. Книжка Дж. Кейнiса "Кiнець вiльної торгiвлi" може бути дуже добрим вступом до фашистського пiдручника теорiї господарства". Той же Дж. Барнес у тiй же своїй книжцi писав: "Всi Кейнiсовi засновки є чисто фашистiвськими засновниками".
