Слава ЗСУ!

Українська нацiональна культура є одною з найстарших i найглибших у свiтi. Це є причиною того незрозумiлого дикому москвиновi опору українцiв московщенню. Спротиву вiд державної поразки у Переяславi 1654 року — по сьогоднiшнiй день. Щоправда, Московщина знайшла серед пiдбитих українцiв чимало запроданцiв, п'ятиколонникiв-яничарiв, але навiть їм Московщина не довiряла, тому не спускала з них ока анi на хвилину. Проте Московщина дуже зменшила силу українського спротиву, виховавши у своїх московських школах i на московськiй лiтературi майже всю нашу iнтелiгенцiю на шестиколонникiв. Ранiш їх називали малоросами. Тепер вони називаються малоукраїнцями. Шестиколонникiв у США можна назвати малоамериканцями, бо у США i московськi, i мафiознi шестиколонники мрiють знищити державну незалежнiсть демократичних США, пiдпорядкувавши США свiтовому диктаторському надурядовi. Киньмо оком на тi потуги.

* * *

Щоб лiпше зрозумiти силу i можливостi шостої колони впливати на державну полiтику США, мусимо сказати дещо про державний лад цiєї країни.

В Європi голова держави (король, президент) не керує i не веде державну полiтику. Це робить голова уряду (Голова Ради мiнiстрiв). У США головою уряду є сам президент, i вiн призначає чи усуває мiнiстрiв³⁹. Таким чином на президента США падає подвiйна вiдповiдальнiсть i подвiйний тягар влади. Ця вiдповiдальнiсть і тягар ще збiльшуються державним ладом США.

В Європi уряд вiдповiдає перед парламентом за свою працю. Отже, частина вiдповiдальностi падає i на парламент. У США уряд не вiдповiдає перед парламентом⁴⁰. Мiнiстри вiдповiдають за свою працю перед президентом. А президент є ще й головнокомандувачем вiйська США. Таким чином на президента США падає чотирикратний тягар i чотирикратна вiдповiдальнiсть.

В Європi голова уряду мусить пiти у вiдставку разом з усiм урядом, якщо парламент ухвалить йому недовiр'я. У США парламент не має права усувати голову уряду, бо ним є сам президент⁴¹.

Тепер усе життя кожного цивiлiзованого народу дуже пов'язане з усiм життям iнших народiв, насамперед сусiднiх. Тим-то на полiтику кожної держави має великий вплив полiтика iнших держав. А тепер життя цивiлiзованих народiв так розвинулося, ускладнилося, що кожна царина життя пов'язана i впливає на iншi царини життя. Отже, голова уряду мусить знати бодай загально все про життя сусiднiх, i навiть не сусiднiх народiв. А на це не вистачить анi часу анi розуму найгенiальнiшiй з генiальних людей. Так, не лише голова уряду, але й окремi мiнiстри примушенi закликати до уряду знавцiв окремих царин життя, i то не лише у своїй державi, але також i в iнших державах. I тепер фактично всiм життям керують такi знавцi, а президенти, мiнiстри, парламенти стали "гумовими печатками" тих знавцiв.

Переобтяженiсть президента США i пекуча потреба мати в кожному мiнiстерствi багато знавцiв-дорадникiв дали Московщинi i мафiї безлiч нагод i можливостей понапихати до уряду США своїх п'яти- та шестиколонникiв, i то на дуже високi посади. Наприклад, лише один з мафiозних провiдникiв i лише за кiлька рокiв професор Ф. Франкфуртер понапихав до уряду понад 100 своїх колишнiх студентiв-комунiстiв та соцiалiстiв. З них Служба безпеки пiзнiше зловила на гарячому 12 московських шпигунiв. Всi тi сто мали дуже впливовi посади. Таке зробив один Ф. Франкфуртер. А таких франкфуртерiв було i є в США кiлькадесят, якщо не кiлькасот.

Великою, ще не перебореною, хоч вже надщербленою твердинею, перешкодою п'ятiй та шостiй колонам i мафiї є парламент США (Конґрес), а також Конституцiя США є тою основою основ, тою незрушною скелею, на якiй твердо стоїть все життя в США. Ми вже згадували про надзвичайно широке, глибоке i всеохоплююче народне самоуправлiння США. Забезпечена Конституцiєю самостiйнiсть, самоуправнiсть штатiв є тою величезною силою, яка захищає весь демократичний лад США вiд мафiозної, соцiалiстичної деспотiї. Опанувавши у великiй мiрi федеральний уряд у Вашинґтонi, соцiалiстична шоста колона вживає всiх, навiть антиконституцiйних способiв, щоб якомога зменшити, обмежити самоуправнi права штатiв та мiст, щоб якомога бiльше пiдкорити їх наказам з Вашинґтона. Теперiшня боротьба негрiв за однаковi права з бiлими є лише вимовкою, претекстом, щоби зменшити самоуправу штатiв.

Ще за часiв, коли на пiвднi США iснувало невiльництво негрiв, пiвденнi штати ухвалили закони, якi забороняли змiшування у громадському життi негрiв з бiлими. Та по звiльненнi негрiв з рабства, i в мiру того, як забувалися рабовласницькi погляди, щораз бiльше самi ж бiлi не додержувалися тих законiв. I нема сумнiву, що з часом самi пiвденнi штати уневажнили би цi, вже пережитi залишки невiльництва.