Слава ЗСУ!

По захопленнi комунiстами державної влади на Кубi багато тисяч кубинських патрiотiв утiкло з Куби до США. На Кубi лишилися таємнi товариства патрiотiв. Кубинськi втiкачi згуртувалися на Флоридi i готувалися висадитися на узбережжi Куби, щоби з таємними патрiотами на Кубi пiднести загальне повстання і скинути комунiстичний уряд.

Коли сенатор Дж. Кеннедi кандидував на президента, вiн сказав 15.10.1960 р. у Джонстаунi у промовi: "Уряд США мусить припинити своє неприхильне ставлення до кубинських патрiотiв. Не порушуючи мiжнародних законiв, США можуть i мусять визнати, що тi патрiоти i втiкачi висловлюють справжнi бажання кубинської людностi, тому уряд США не смiє їм перешкоджати, не смiє зв'язувати їм руки". Коли вiн став президентом, то обiцяв кубинським патрiотам-втiкачам у Флоридi допомогти їм зброєю скинути комунiстичний уряд Ф. Кастро.

Щоби тому ПЕРЕШКОДИТИ Мiнiстерство закордонних справ США взяло ту допомогу у свої руки, хоч ця справа не належала даному мiнiстерству. Воно спланувало висадку кубинських утiкачiв на узбережжі Куби. Президент Дж. Кеннедi затвердив той план. Лiтаки стояли напоготовi. 1.400 кубинських утiкачiв висадилися на узбережжi Куби. Ф. Кастро вислав проти них танковий полк. Американськi лiтаки могли дуже легко знищити весь той полк вщент. Але вони не прилетiли. В останню хвилину мафiя дуже натиснула на президента Дж. Кеннедi, щоб вiн вiдмiнив свiй наказ авiацiї пiдтримати висадку. Крiм того, мафiя подбала, щоб десантники не мали чим захищатися. Вона дала їм таку зброю, що до неї не надавалися набої. Подбала й про те, щоб не вибухло повстання кубинцiв на Кубi. За планом воно мало вибухнути одночасно в той же день, коли буде висадка. Кубинськi втiкачi на Флоридi мали своїх зв'язкових, якi прибули на Кубу за один день до висадки, щоби повiдомити про час висадки провiдникiв таємних патрiотичних органiзацiй на Кубi. За два днi до висадки мафiя ув'язнила тих зв'язкових i вивезла невiдомо куди. На другий день по поразцi випустила їх без жодних пояснень.

Мафiя в урядi США бiльше як рiк заперечувала чутки, що Московщина будує на Кубi свої вiйськовi бази, ракетнi установки тощо. Коли стало вже неможливим заперечувати, бо й дiти знали, то президент Дж. Кеннедi запевнив Парламент i Сенат, що Московщина будує на Кубi лише обороннi споруди. Та не всi повiрили. Голова Союзу колишнiх воякiв генерал Ч. Бейкон, сенатор К. Кiтiнґ, Г. Кейпгарт, Б. Ґолдуотер та iншi гостро вимагали вiд уряду усунути московське вiйсько i бази з Куби вiйськовою силою. Дж. Кеннедi назвав їх "безвiдповiдальними палiями вiйни". Коли ж обурення американського народу росло, i наблизилися вибори президента та до Парламенту i Сенату, то, щоб виграти вибори, Дж. Кеннедi наказав розпочати морську облогу Куби. Лише у виборчiй метушнi люди не звернули уваги на те, що Дж. Кеннедi зобов'язався перед М. Хрущовим не нападати на Кубу вiйськовою потугою США, як рiвно ж запобiгти нападу з боку iнших американських держав, i пообiцяв, що американцi не будуть намагатися змiнити кубинський комунiстичний уряд. I справдi, пiд тиском уряду США Великобританiя вiдкликала свiй дозвiл кубинським патрiотам-утiкачам висилати на Кубу своїх зв'язкових та повстанцiв з англiйських островiв Багама. А американська облога не стiльки не допускала до Куби московських кораблiв зі зброєю, як не допускала кубинських патрiотiв з Пiвденної Америки нападати на Кубу. Не можна не позаздрити мафiї.

Коли М. Хрущов погодився забрати свої ракети з Куби, ширилися чутки, що Дж. Кеннедi обiцяв йому забрати американськi ракетнi бази з Туреччини та Iталiї. Уряд США офiцiйно заперечив правдивiсть тих чуток, але пiзнiше, 1963 року проголосив, що забрав тi бази, бо вони застарiли i вже непридатнi.

Як бачимо, уряд США дотримався своїх обiцянок, але уряд СРСР i не думав дотримуватися. Вiн своїх баз не забрав з Куби, а поховав у печерах, щоб з американських лiтакiв їх не бачили. Та кубинський патрiот Карлос Тод оприлюднив мапу Куби, де вказав на десятки схованих у печерах ракетних шахт. Уряд США заперечив їх iснування. Сенатор К. Кiтiнґ та iншi оприлюднили документи, якi доводили, що Московщина НЕ забрала ні своїх ракет, анi вiйська з Куби. Уряд заперечив правдивiсть тих документiв. Але коли Сенатська слiдча комiсiя вирахувала, що на Кубi є ще 17.500 московських воякiв, уряд примушений був визнати правдивiсть тих документiв. Отже, виглядає так, що у Вашинґтонi сидить московський, а не американський уряд.

За урядовими вiдомостями 1952 року Куба мала: 500 зенiтних ракет, 144 ракетні установки, 24 ракетні бази, 60 наземних ракет, 100 ракетних лiтакiв, 3.000 зенiтних гармат, 350 тяжких танкiв, 34 винищувача пiдводних човнiв, 17 вертольотiв.