Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

— Спрацює, — запевнив Джо. — Коли йдеться про комп'ютерну херн… штуки, в цьому ділі — я крутий гусак.

— Ходімо до мого кабінету, — кивнув Барбара і повів їх за стійку.

12

Так, ідея видавалася блискучою, але вже було близько половини на одинадцяту, і якщо їм дійсно йшлося про те, щоб вона спрацювала, ворушитися треба було швидко. Барбі обернувся до Джулії.

— Телефон у вас із со…

Раніше ніж він закінчив фразу, Джулія поклала телефон йому на долоню.

— Номер Кокса в пам'яті.

— Чудово. Якби ж то я лише знав, як тієї пам'яті дістатися.

Телефон узяв Джо.

— Ви що, з середньовіччя з'явилися?

— Аякже! — погодився Барбі. — Тоді були шляхетні лицарі усі, а леді шлялись без трусів.

Норрі на це щиро розреготалася, піднявши вгору стиснуту в кулак руку, і Барбі ритуально пристукнув по її маленькому кулачку своїм великим.

Джо натиснув пару кнопок на крихітній панелі. Послухав, а тоді вручив слухавку Барбі.

Мабуть, Кокс так і сидів, тримаючи руку на своєму телефоні, бо, коли Барбі підніс Джуліїн телефон собі до вуха, той уже балакав.

— Як воно там у вас, полковнику? — питав Кокс.

— Загалом усе гаразд.

— І це тільки початок.

«Легко тобі говорити», — подумав Барбі.

— Гадаю, все буде гаразд, допоки ракета не відскочить, або не проб'є Купол і наробить великої шкоди в лісі й на фермах на нашому боці. Цьому, втім, зрадіють мешканці Честер Мілла. А що кажуть ваші специ?

— Небагато, ніхто не робить ніяких прогнозів.

— По телевізору ми чуємо дещо інше.

— Я не маю часу відстежувати версії говорючих голів. — Барбі відчув по голосу Кокса, що той знизав плечима. — Ми сповнені надій. Ми віримо, що маємо шанси. Якщо так можна висловитися.

Джулія складала докупи й розводила долоні, питаючи цим жестом: «Що там нового?»

— Полковнику Коксе, я тут сиджу з чотирма друзями. Один з них юнак на ім'я Джо Макклечі, і в нього народилася вельми цікава ідея. Хочу передати йому зараз слухавку… — Джо так різко замотав головою, що аж волосся зателіпалося. — …щоб він вам сам пояснив. — І він вручив телефон Джо. — Розповідай.

Джо заговорив, спочатку невпевнено, спотикаючись на всіляких ну, гм, розумієте, але щойно ідея знову захопила його уяву, він розігнався і став красномовним. Потім він слухав. Невдовзі почав посміхатися. А за якийсь час промовив:

— Йо, сер! Дякую, сер! — і повернув телефон Барбі. — Заціни, перед тим, як запустити ракету, вони спробують збільшити потужність нашого Вай-Фай[216]! Господи-Спокусе, це так круто! — Джулія вхопила його за руку, і Джо виправився: — Вибачте, міз Шамвей, я хотів сказати Ісусе.

— Не переймайся, ти дійсно зможеш це зробити?

— Ви жартуєте? Без проблем.

— Полковнику Коксе? — спитав Барбі. — Щодо Вай-Фай це правда?

— Ми не в змозі завадити вам робити будь-що, чого б вам не заманулося, — відповів Кокс. — Ви, здається, самі мені це недавно доводили. Але натомість ми можемо допомагати. У вас буде найшвидший у світі інтернет, принаймні сьогодні. До речі, той ваш хлопець вельми тямовитий.

— Так, сер, у мене теж склалося таке враження, — сказав Барбі й показав Джо великий палець. Хлопець сяяв.

Кокс промовив:

— Якщо ідея цього хлопця спрацює і ви все запишете, не забудьте зробити копію для нас. Ми зі свого боку, звісно, теж будемо знімати, але відповідні спеціалісти захочуть побачити, як удар виглядає з вашого боку Купола.

Попередня
-= 175 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар