Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

А тепер оце.

Крики Малюка Волтера здавалися спалахами яскравих променів серед суцільного туману. Вона підвелася з ліжка й, похитуючись, побігла до його спальні, розуміючи, що чортова колиска, яку Філ колись зібрав у напівобдовбаному стані, нарешті розвалилася. Малюк Волтер добряче розхитав її минулої ночі, коли «підручні» займалися нею. Колиска ослабла достатньо, щоб тепер, коли він почав у ній крутитися…

Хлопчик лежав на підлозі серед уламків. Він поповз до неї, з розбитого чола в нього скрапувала кров.

— Малюк Волтер! — скрикнула вона і підхопила його на руки. Обернулася, перечепилася об виламану планку, упала на коліно, підхопилася і кинулася до ванної з ридаючою дитиною на руках. Відкрутила кран, але, звісно ж, нічого звідти не потекло: нема електрики, насос не качає воду зі свердловини. Вона вхопила рушник, промокнула дитині личко, побачила рану — неглибоку, хоча довгу і рвану. Залишиться шрам. Вона знову притиснула рушник, сильно, наскільки наважилась, намагаючись не звертати уваги на болісне скиглення переляканого Малюка Волтера. Кров скрапувала їй на босі ступні краплями розміром як десятицентова монета. Кинувши погляд вниз, вона побачила, що її голубі трусики, які вона одягла після того, як вшилися «підручні», просякли брудно-пурпуровим кольором. Спершу вона подумала, що то кров Малюка Волтера. Але на внутрішніх поверхнях стегон у неї теж були патьоки.

5

Якось їй удалося на хвильку утримати Малюка Волтера від борсання, щоби заліпити йому рану трьома смужками пластиру з картинками з «Губки-Боба»[224] та натягнути на нього свіжу сорочечку й останній чистий комбік (гасло на нагрудничку повідомляло: МАТУСИНЕ ЧОРТЕНЯ). Поки Малюк Волтер повзав колами по підлозі в її спальні, вона одягалася сама, тим часом його плач стишився до в'ялого пхикання. Розпочала вона з того, що викинула до кошику на сміття закривавлені труси і надягла свіжі. Потім зробила собі прокладку зі згорнутого паперового рушника і взяла ще один на запас. З неї все ще кровило. Не ливцем лилося, але текло набагато дужче, ніж у найгірші з її менструальних періодів. І так воно лилося цілу ніч. Вся постіль просякла кров'ю.

Вона спакувала торбинку з речами Малюка Волтера і взяла його на руки. Він був важкенький, і вона знов відчула в себе біль Отамечки Внизу: типу того, як ото бува смикає, коли з'їси щось нехороше.

— Ми їдемо до амбулаторії, — промовила вона. — Ти не хвилюйся, Малюче Волтере, доктор Гаскелл залатає нас обох. І шрами — то ніщо для хлопців. Деякі дівчата навіть вважають це сексуальним. Я поїду якомога швидше, ми будемо там миттю. — Вона відчинила двері. — Все буде добре.

Але її стара іржава «Тойота» перебувала далебі не в доброму стані. «Підручні» полінувалися щодо задніх коліс, зате прокололи обидва передніх. Саммі доволі довго не могла відірвати очей від машини, відчуваючи, як її охоплює розпач. Майнула думка, нетривка, проте ясна — поділитися з Малюком Волтером залишками «Мрій-човників». Вона їх може почавити на порошок і засипати в одну з тих його пластикових пляшечок, що він їх називав «мнякі». Смак можна замаскувати шоколадним молоком. Разом з цією думкою їй на пам'ять спливла назва одного з улюблених альбомів Філа «Ніщо не має значення, та хоч би й мало?»[225]

Вона відкинула геть цю думку.

— Не з тих я матусь, — пояснила вона Малюку Волтеру.

Він вирячив на неї очі, нагадавши їй Філа, але по-доброму: вираз, що на обличчі її чоловіка-втікача виглядав недоумкуватим, надавав її синочку безхитрісної чарівності. Вона цьомкнула його в ніс, він усміхнувся. То була мила, рідна усмішка, але пластир у нього на чолі вже почервонів. Це недобре.

Попередня
-= 188 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар