Слава ЗСУ!

— А таке можливо, з огляду на ваші знання?

— Ні. Але Купол також неможливий, з огляду на наші знання.

— І це наводить вас на думку, що Купол може бути творінням якоїсь форми життя, котра має кращі знання в царині фізики, хімії, біології, усього на світі? — Марті знову завагався, і Кокс повторив раніше ним сказане: — Говоріть вільно.

— Це одна версія. Інша — що його встановив якийсь земний супернегідник. Живий Лекс Лютор[258]. Або це робота якоїсь із країн-ренегатів, типу Північної Кореї.

— Котра не похвалилася про свою причетність? — скептично спитав Барбі.

— Я схиляюся до прибульців, — сказав Марті, постукавши по Куполу не здригнувшись, він уже раніше отримав від нього електричний удар. — Так само, як і більшість дослідників, котрі зараз працюють по темі. Якщо це можна так назвати, бо насправді ми не робимо нічогісінько. Правило Шерлока: якщо відкинути неможливе, залишиться відповідь, якою б вона не була неймовірною.

— А хіба хтось чи щось приземлилися в літаючій тарілці й вимагали, щоб їх провели до тутешнього вождя? — спитала Джулія.

— Ні, — відповів Кокс.

— А ви знали б, аби таке трапилося? — спитав Барбі й подумав: «Ми насправді дискутуємо на цю тему чи мені це сниться?»

— Ця річ може бути метеорологічного, — почав Марті. — Чорт, навіть біологічного походження — може бути живою. Існує ще й така теорія, що це якийсь гібрид кишкової палички.

— Полковнику Кокс, — запитала Джулія тихо. — Ми опинилися в центрі якогось експерименту? Бо в мене саме таке відчуття.

Тим часом Лісса Джеймісон дивилася назад, на гарні будиночки міні-містечка Східний Честер. Більшість із них стояли темні, чи то тому, що люди, які в них жили, не мали генераторів, чи то вони економили пальне.

— То був постріл, — промовила вона. — Я цілком певна, що то був постріл.