Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

— Ну, а якщо мене замкнуть? Що тоді, Френкі? Що буде, якщо в твоєї матері знову трапиться напад гострого холециститу, як минулого року? Я лікуватиму її в тюрмі в дозволений для побачень час?

Френк ступив уперед, піднявши руку, щоби його чи то ляснути, чи стукнути. Джуніор її перехопив.

— Він своє отримає, не переймайся. Кожний, хто на стороні Барбари, своє отримає. На все свій час.

— Отже, різні сторони? — Расті говорив щиро здивованим голосом. — Про які це ви сторони тут розводитесь? Це вам не футбольний матч.

Джуніор посміхнувся так, ніби знав якусь таємницю.

Расті обернувся до Лінди:

— Це твої колеги таке говорять. Тобі це подобається?

Якусь мить вона не була в змозі підняти на нього очі. Потім, через силу, подивилася.

— Вони знавісніли, от і все, і я їх не звинувачую. Бо я теж ледь не здуріла. Чотири людини, Еріку, хіба ти не дочув? Він убив їх і майже напевне зґвалтував принаймні двох з тих жінок. Я допомагала діставати їх з катафалку в Бові. Я бачила плями.

Расті потрусив головою.

— Я весь день з ранку з ним поряд, я бачу, як він допомагає людям, а не мучить їх.

— Не сперечайся, — промовив Барбі. — Перестань, парубче, ти ж великий. Це не той…

Джуніор тицьнув його під ребра. Жорстко.

— Ти маєш право на мовчання, гівноїде.

— Він це зробив, — сказала Лінда. Вона потягнулася до Расті, побачила, що той не збирається взяти її руку, і безвільно її впустила. — Вони знайшли його армійські жетони в руці Ейнджі Маккейн.

Расті мовчав. Він тільки дивився, як Барбі поштовхами ведуть до машини шефа і замикають на задньому сидінні з так само скутими за спиною руками. Була лиш одна мить, коли очі Барбі впіймали погляд Расті. Барбі хитнув головою. Тільки раз, але різко й твердо.

А тоді його повезли.

У фойє застигла тиша. Джуніор і Френк поїхали з Рендолфом. Картер, Джекі й Фредді Дентон сідали до другої поліцейської машини.

Лінда стояла й дивилася на свого чоловіка: благально й водночас сердито. Потім сердитість з її очей зникла. Вона пішла до нього, піднявши руки, бажаючи, щоб він її обняв, хоча б на кілька секунд.

— Ні, — сказав він.

Вона зупинилась.

— Що не так з тобою?

— Що з тобою не так? Ти не бачила, що тут оце щойно відбулося?

— Расті, вона стискала в руці його армійські жетони!

Він повільно кивнув.

— Вельми запобігливо, тобі не здається?

Її обличчя, на якому разом були присутні образа і надія, враз заледеніло. Схоже було, вона лиш тепер помітила свої простягнуті до нього руки і тепер опустила їх.

— Чотири людини, — повторила вона. — Троє побиті майже до непізнаваності. Є різні сторони, і ти мусиш подумати, на чиєму ти боці.

— Ти теж, золотко, — відповів Расті.

Знадвору погукала Джекі:

— Ліндо, поїхали.

Расті раптом усвідомив, що навкруг нього публіка і що багацько хто з них раз у раз голосують за Джима Ренні.

— Просто гарненько обдумай усе це, Ліндо. І подумай, на кого працює Піт Рендолф.

— Ліндо! — погукала Джекі.

Лінда Еверет пішла з низько похиленою головою. Вона не озирнулася. Расті залишався незворушним, допоки вона не сіла в машину. Тоді його почало колотити. Він подумав, що може впасти, якщо зараз же не сяде.

Чиясь рука лягла йому на плече. То був Твіч.

— З вами все гаразд, бос?

Попередня
-= 283 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар