Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

— Йо. Той стариган, котрого ми з Френкі знайшли на озері якраз перед тим, як знайти дітлахів. Я надіюся, ті діти в порядку зараз. Вони були такі симпатюлі.

— Ти пам'ятаєш їхні імена?

— Ейден і Аліса Епплтон. Ми ходили в клуб, і та руда дівка подрочила мені під столом. Думала, коли так ублажатиме мене, то не набридне. — Пауза. — Проїхали.

— Угу, — кивав Расті, ладнаючи офтальмоскоп.

Праве око Джуніора було в нормі. Оптичний диск лівого ока був набубнявілий, у тому стані, що зветься папіледема. Звичайний синдром прогресуючих пухлин у мозку і набряків, що їх супроводжують.

— Вважаєш мене за простака-селюка?

— Ніскільки. — Расті відклав офтальмоскоп і підняв перед обличчям Джуніора вказівний палець. — Я хочу, щоб ти торкнувся своїм пальцем мого. А потім торкнувся свого носа.

Джуніор це виконав. Расті почав повільно водити пальцем уперед і назад.

— Продовжуй.

Джуніору вдалося від рухомого пальця дістати свого носа тільки один раз. Потім він попав у палець, але собі торкнувся щоки. На третій раз він і в палець не попав і торкнувся своєї брови.

— Оба-на. Хочеш ще? Я можу це робити цілий день, знаєш.

Расті відсунув свій стілець і підвівся.

— Я пришлю Джинні Томлінсон з приписами до тебе.

— А після того, як я їх отримаю, можу я вже піти порому? Додому, тобто.

— Залишишся ночувати в нас, Джуніоре. Треба за тобою поспостерігати.

— Але ж я в порядку, хіба ні? У мене знову боліла голова перед цим… тобто страшенно боліла… але все вже пройшло. Я ж у порядку, правда?

— Зараз я тобі нічого ще не можу сказати, — відповів Расті. — Мені треба поговорити з Терстоном Маршаллом і продивитися деякі книги.

— Чувак, той мужик ніякий не доктор. Він викладач англійської.

— Може, й так, але тобі він все зробив як слід. Краще, ніж ви йому з Френком, наскільки мені відомо.

— Та ми просто трохи погралися, — змахнув недбало рукою Джуніор. — Крім того, для тих дітей ми все зробили бобре, хіба ні?

— Тут я тобі не можу заперечити. А тепер, Джуніоре, просто розслабся, відпочивай. Чому б тобі не подивитися трохи телевізор?

Джуніор подумав-подумав і запитав:

— А що на вечерю?

6

За даних обставин єдине, що Расті міг придумати для зменшення набряку в тому, на що перетворився мозок Джуніора, були ін'єкції манітолу. Він витяг з дверей картку й побачив причеплену до неї написану незнайомим петлястим почерком нотатку:

Дорогий д-ре Еверет. Як щодо манітолу для цього пацієнта? Я не можу прописувати, не маю поняття про правильну кількість.

Терсі.

Расті дописав унизу потрібну дозу. Джинні мала рацію: Терстон Маршалл цінне надбання.

7

Двері до палати Великого Джима були прочинені, але кімната стояла порожня. Його голос доносився з улюбленої дрімальні покійного доктора Гаскелла, і Расті рушив до кімнати відпочинку. Йому не спало на думку поглянути на картку Великого Джима, недбалість, про яку він невдовзі пожалкує.

Великий Джим, повністю одягнений, сидів біля вікна, тримаючи біля вуха слухавку, попри те, що плакат на стіні зображав великий яскраво-червоний мобільний телефон, перекреслений великим і теж червоним X, щоб зрозуміли навіть малописьменні. Расті подумав, що отримає велике задоволення, наказавши Великому Джиму припинити телефонну розмову. Звісно, це політично некоректний спосіб розпочинати процес, який мусить стати водночас медоглядом і дискусією, але саме це він і збирався зробити. Він уже було зробив крок уперед, та враз став. Похололий.

Попередня
-= 418 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар