Слава ЗСУ!
знайди книгу для душі...
— Я не хочу, — промовила Норрі. — Він лячний.
— Ти в порядку, любий? — спитала Клер.
— Йо, ма. А ти?
Вона посміхнулась.
— Сама не знаю. Чи буде з цього толк? Як ви, діти, гадаєте? Я маю на увазі, що ви
Ніхто не спромігся на моментальну відповідь, і це лякало її більше за все інше. А потім Джо поцілував її в щоку і сказав:
— Усе буде як слід.
— Ти певен?
— Авжеж.
Вона завжди могла вгадати, коли він каже неправду — хоча розуміла, що цей хист може її покинути, коли він постаршає, — але не присоромила його цього разу. Лише поцілувала його навзаєм, дихання її було теплим і по-батьківськи трохи пахло пивом.
— Аби лише не було кровопролиття.
— Ніякої крові, — запевнив Джо.
Вона посміхнулася.
— Гаразд, для мене це головне.
Вони сиділи там у темряві ще довгенько, говорили мало. Потім зайшли в дім, залишивши місто спати під рожевим місяцем.
Саме перейшло за північ.
Останній коментар
anonymous12339 07.12.2014
Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне
Buriakvova 19.09.2014
Всі книги які я читав цього автора класні
anonymous9792 15.06.2014
прекрасна книга.
Додати коментар