Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

Коли він покидав шпиталь (через задні двері), вбивство батька стояло на першому місці в його списку нагальних справ. Але коли він нарешті підійшов до свого будинку — будинку, в якому померла його мати, того будинку, де померли Лестер Коґґінс і Бренда Перкінс, — плани в нього змінилися. Якщо він уб'є батька зараз, скасують надзвичайні міські збори. Джуніор цього не хотів, бо міські збори забезпечать гарне прикриття для виконання його головної місії. Більшість копів перебуватимуть там, і таким чином дістатись підвалу буде легше. От тільки жаль, не буде в нього з собою отруєних армійських жетонів. З якою радістю він забив би їх у глотку здихаючому Бааарбі.

А втім, Великого Джима все одно не було вдома. Єдиною живою істотою в хаті був той самий вовк, якого він бачив на світанку, коли той біг через шпитальний паркінг. Тепер вовк стояв на середині сходів, дивився на нього й утробно гарчав. Хутро мав нашорошене. Очі жовті. На шиї в нього висіли жетони Дейла Барбари.

Джуніор заплющив очі й порахував до десяти. Розплющивши очі, він побачив, що вовк зник.

— Я тепер вовк, — прошепотів він порожньому, гарячому дому. — Я вовкулака, я бачив, як Лон Чейні[404] танцює з королевою.

Вгору сходами він піднімався накульгуючи, але сам цього не помічав. Його уніформа висіла в шафі, там же лежала й казенна зброя — «Беретта-92 Таурус»[405]. У поліцейській дільниці було близько десятка цих пістолетів, куплених в основному на гроші федеральної агенції Національної безпеки. Він перевірив п'ятнадцятизарядний магазин і переконався, що той повний. Засунув пістолет у кобуру, затягнув ремінь на своїй схудлій талії, вийшов із кімнати.

На верхньому майданчику сходів Джуніор затримався, вагаючись — куди б йому піти, почекати, щоб узятися за виконання свого завдання вже тоді, коли міські збори йтимуть повним ходом. Балакати ні з ким йому не хотілося, він навіть бачити нікого не хотів. А потім йому зринуло: гарне потайне місце, до того ж неподалік від місця дії. По сходах він спустився обережно — клята кульгавість повернулася в повному обсязі, плюс ліва половина обличчя в нього заніміла, неначе обморожена, — і пошкандибав передпокоєм. Він був ненадовго зупинився біля дверей батькового кабінету, міркуючи, чи не варто відкрити сейф і спалити там усі гроші. Потім вирішив, що цим не варто паритися. Неясно йому пригадався анекдот про банкірів, висаджених на безлюдному острові, котрі збагатилися, перепродуючи один одному одяг, і він дзявкотливо розсміявся, хоча й не зміг пригадати фінал, та й взагалі ніколи не розумів цілком сенсу цього анекдоту.

Сонце сховалося за хмарами на західному обрії Купола, і день спохмурнів. Джуніор вийшов із дому й розчинився у сутінках.

12

О чверть по п'ятій із заднього двору зайшли в їхній тимчасовий дім Ейден і Аліса Епплтон. Аліса спитала:

— Каро, я піду з Ейденом… тобто ти візьмеш мене й Ейдена… на великі збори?

Каролін Стерджес, котра якраз готувала на вечерю сендвічі з арахісовим маслом і джемом на кухонній стійці Коралі Думаген, з хліба Коралі Думаген, черствого, але цілком їстівного, здивовано подивилася на дітей. Вона ніколи в житті не чула про дітей, котрим схотілося піти на якісь дорослі збори; якби її спитали, вона б відповіла, що діти, либонь, тікатимуть у протилежному напрямку, аби лиш уникнути такої нудної події. Це була спокуса. Бо якщо підуть діти, тоді й вона може туди сходити.

— А ви цього певні? — перепитала вона, нахиляючись до дітей. — Обоє хочете піти?

Попередня
-= 461 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар