Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

Позаду трупа Джуніора знайшовся сам Барбара, припалий до тапчана з так ретельно приховуваним там ножем. Ножем, якого йому так і не випало шансу розкрити.

32

Фредді Дентон ухопив офіцера Генрі Моррісона за плече. Дентон не належав до найприємніших йому особистостей цього вечора й ніколи не належатиме знову. «Та й ніколи він мені не подобався», — скривився подумки Генрі.

Дентон показав рукою:

— Чого це той старий дурень Келверт заходить до поліцейської дільниці?

— Звідки, чорти забирай, мені це знати? — спитав Генрі, тим часом перехоплюючи Донні Барібо, котрий якраз пробігав повз них, викрикуючи якусь безглузду муйню про терористів.

— Гальмуй! — гаркнув Генрі просто в обличчя Донні. — Все скінчилося! Все класно!

Донні підстригав Генрі регулярно, двічі на місяць, впродовж десяти років, переповідаючи одні й ті самі затхлі анекдоти, але зараз він дивився на Генрі, немов на абсолютно незнайому людину. А тоді з силою вирвався і побіг у напрямку Іст-стрит, де містилася його перукарня. Можливо, хотів сховатися там.

— Нічого цивільним робити в поліцейському департаменті цієї ночі, — сказав Фредді.

Припхався засапаний і став поряд із ними Мел Ширлз.

— То чому б тобі не піти та не вигнати його звідти, ти, вбивця? — кинув Генрі. — І цього йолопа можеш з собою забирати. Все одно від вас нічого, збіса, хоча б на цент доброго, тут нема.

— Вона потягнулася вхопити револьвер, — промовив Фредді вперше те, що потім він повторюватиме ще не раз. — І я не збирався її вбивати. Тільки поранити, ну, типу того.

Генрі не мав охоти обговорювати цю тему.

— Ходи туди і скажи старому, щоб ішов звідти геть. Можеш також пересвідчитись, що ніхто не намагався звільнити заарештованих, поки ми тут гасаємо, як стадо курей з відрубаними головами.

У причмелених очах Фредді Дентона щось спалахнуло.

— Арештанти! Меле, ходімо!

Вони вже було вирушили, коли їх змусило завмерти оглушливе, підсилене мегафоном ревіння Генрі за три ярди позаду: «І ЗАХОВАЙТЕ ЗБРОЮ, ВИ, ІДІОТИ».

Фредді виконав наказ мегафонного голосу. Мел теж. Вони перейшли Меморіал-плазу і затупотіли вгору сходами поліцейської дільниці з пістолетами вже в кобурах, що, либонь, було дуже добре для дідуся Норрі.

33

«Повсюди кров», — подумав Ерні, точно як Джекі. Він задивився на бійню, ошелешений, а потім змусив себе рухатись. Усе розсипалося з диспетчерської стійки, коли об неї вдарився Руп Ліббі. Серед того безладу лежав червоний пластиковий прямокутник, котрий, дай Боже, люди внизу можуть ще використати в ділі.

Він нахилився його підібрати (наказуючи собі не виригати, нагадуючи собі, що тут все одно набагато легше, ніж було в долині А-Шау[418] у В'єтнамі), коли хтось позаду нього промовив:

— Святий, курва, Боже, доброго ранку! Вставай Келверте, повільно. Підніми руки вгору.

Але Фредді з Мелом усе ще тягнулися по свої пістолети, коли нагору сходами піднявся Роммі, щоб пошукати те, що Ерні уже встиг знайти. У Роммі в руках була скорострільна «Чорна тінь», завчасно припасена ним у сейфі, і він без секунди вагання націлився нею на двох копів.

— Агов, файні хлопи, заходьте, почувайте ся, як вдома, — промовив він. — І поряд стійте. Пліч-о-пліч. Щойно побачу просвіт між вами, я стріляю. І я вам тутай не заправляю біса лисого, я сказав, да.

— Опусти зброю, — сказав Фредді. — Ми поліцейські.

Попередня
-= 478 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар