Читай онлайн

знайди книгу для душі...

Головна > Книги > Під куполом

Невдовзі після вибуху температура в погребі почала помітно підвищуватись. Великий Джим сказав Картеру, щоб той увімкнув кондиціонер.

— А генератор його потягне? — перепитав Картер.

— Якщо ні, ми тут спечемося, — роздратовано кинув Великий Джим, — то яка різниця?

«Не визвіряйся на мене, — подумав Картер, — не визвіряйся на мене, коли саме через тебе все це трапилось. Саме ти в цьому винний».

Він підвівся, щоб пошукати панель кондиціонера, і, поки шукав, інша думка майнула йому в голові: і ці сардини, вони так смердять. Він подумав, що відповів би йому бос, аби йому сказати, що те, що він кладе собі до рота, тхне старою мертвою піхвою.

Але Великий Джим називав його синком, і то, здавалося, щиро, тож Картер притримав язика за зубами. А коли він увімкнув кондиціонер, той відразу завівся. Гудіння генератора, щоправда, поважнішало трохи, так, ніби йому на спину піддали додаткову ношу. Так він спалить їхній запас пропану набагато швидше.

«Це неважливо, він правий, нам це необхідно», — сказав собі Картер, дивлячись у телевізорі на картини нищівної руйнації. Більшість кадрів було знято з супутників або висотних літаків-розвідників. Нижче майже весь Купол став непрозорим.

Утім, крім північно-східної межі, як з'ясували вони з Великим Джимом. Близько третьої години дня репортаж раптом переключився туди, трансляція пішла з-поза метушливого армійського аванпосту в лісі.

— Це Джейк Теппер[473], я на території ТР-90, позамуніципального поселення, на північ від Честер Мілла. Ми наблизилися на самісінький край дозволеної нам відстані, але, як ви вже самі можете бачити, там є люди, котрі вижили. Я повторюю: тут є ті, хто вижили.

— Тупак, і тут теж є такі, що вижили, — промовив Картер.

— Заткнися, — гримнув Великий Джим. Його важкі щоки налилися кров'ю, хвилястими смугами вона кидалася йому в лоб. Очі вибалушилися в очницях, і руки він тримав зчепленими. — Там Барбара. Там той бичий син Дейл Барбара!

Тепер і Картер побачив його серед інших. Зображення передавалося з камери з надзвичайно довгофокусним об'єктивом, від чого зображення тремтіло — немов дивишся на людей крізь спекотне марево, — але було достатньо ясним. Барбара. Ротата проповідниця. Хіпі-док. Купка дітей. Жінка Еверета.

«Ця курва мене обдурила, — подумав він. — Вона брехала, а дурний Картер їй повірив».

— Ревіння, яке ви чуєте, не від гелікоптерів, — тим часом розповідав Джейк Теппер. — Якщо нам від'їхати трохи назад…

Камера здала назад, показуючи ряд величезних вентиляторів на платформах, кожний з них був підключений до окремого генератора. Від вигляду всієї цієї потуги всього за кілька миль звідси Картера занудило від заздрощів.

— Тепер ви бачите, — продовжував Теппер. — Не гелікоптери гудять, а вентилятори промислового типу. А зараз… якщо ми знову наїдемо на тих, хто врятувався…

Камера його послухалась. Люди там уклякли на колінах або сиділи перед Куполом прямо напроти вентиляторів. Картер бачив, як під вітерцем ворушиться їхнє волосся. Не розвівається, ні, але ж таки ворушиться. Немов водорості в'лінивій підводній течії.

— Он Джулія Шамвей, — дивувався Великий Джим. — Треба було мені вбити цю твар, що римується з «п'яддю», коли була така можливість.

Картер не звертав уваги. Він не відривав очей від телевізора.

Попередня
-= 544 =-
Наступна
Коментувати тут. Постів 4.


Останній коментар

anonymous12339 07.12.2014

Зараз дуже хочу проч тати цю книгу. На цю думку менк надихнув серіал, але на жаль поки його відхнімуть... думаю побачити щось захоплююче та ефектне


Buriakvova 19.09.2014

Всі книги які я читав цього автора класні


anonymous9792 15.06.2014

прекрасна книга.


Додати коментар